Феномен Жюля Верна

Вже перший роман - «П’ять тижнів на повітряній кулі» - приніс 35-річному Жюлю неймовірну популярність. Його видавець і редактор, П’єр Ертзель, вчепився руками і ногами у невідомого досі автора. Але, отримавши в 1863 році другу книгу, був здивований. «Я очікував більшого. Від вашого роману віє крайнім песимізмом», - слова, написані на першій сторінці твердою редакторською рукою, визнавали книгу бездарною і абсолютно не придатною для друку.

Часу впадати в депресію у Верна не було: контракт передбачав написання одного твору в рік, і цей термін уже закінчувався. Зітхнувши, Жюль поклав рукопис у зелену скриню, відведену для невдалих експериментів, закрив її на ключ і знову взявся за перо. За п’ятдесят років автор видав понад шістдесят книг, кожна з яких надовго ставала бестселером. А зелена скринька потихеньку припорошувалась на горищі його дому в Ам’єні.

Після смерті письменника в 1905 році родичі покійного захворіли тягою до зміни місць. Сім’я з вражаючою регулярністю почала переїжджати з міста в місто, волочучи за собою речі знаменитого дідуся. Так продовжувалось майже століття, поки один із нащадків роду Вернів не придумав «полегшити» сімейний багаж, відправивши весь непотрібний мотлох на звалище. Варто віддати належне його спостережливості: під товстим шаром павутини та пилюки він примудрився роздивитись ініціали JV - Жюль Верн. «Я думав, там можуть виявитись скарби, подаровані дідусеві одним із його героїв», ділився враженнями з журналістами ошелешений чоловік. Звали шукача скарбів Жан-Жаком Верном, і приходився він правнуком великому письменнику. Дорогоцінностей і сувенірів всередині не виявилось: насправді на самому дні дерев’яного ящика зберігались лише фрагменти недописаних п’єс і - ненадрукований другий роман - «Париж в 1968 році».

Напророчив...

Сто років назад Жюль Верн заслужив славу геніального фантаста. Сьогодні його називають провидцем. Дійсно, наукові передбачення француза збуваються одне за одним. Вже давно увійшли в наше життя придумані ним скафандри для перебування під водою, гелікоптери, автоматичні гвинтівки, електромобілі, підводні човни, телевізори, телефони і багато іншого. Але навіть скептики більше не намагаються пояснити подібні «попадання» прозаїка лише його широким кругозором і освіченістю.

Так, Верн щоденно перелистував величезну кількість наукових журналів, де в тому чи іншому вигляді згадувались неймовірні нововведення та гіпотези. Деякі з них в результаті знаходили місце в його книгах. Але часом романіст описував такі винаходи, до яких не додумався жоден вчений з його часу. Руйнування матеріалів електричною іскрою, силовий руль для морських суден, скло, яке не б’ється, хірургічна трансплантація - в сучасній для Верна «серйозній» літературі немає й натяку на подібні ідеї. Наприклад патент на газорозрядні світильники, які освітлювали каюти знаменитого «Наутілуса» в 1870-му, був виданий лише в 1938 році, а самі неонові лампи включені в число найважливіших винаходів, зроблених в ХХ столітті.

Відправляючи пілотований снаряд на Місяць, письменник, здавалося б, слідував технічній моді ХІХ століття. Але одною модою не пояснити опис хімічної регенерації повітря в кабіні «космонавтів». А як можна було в 1905 році передбачити надпровідність, коли для самої науки шість років по тому це відкриття стало повною несподіванкою? До останнього часу ще можна було назвати подібні прозріння випадковістю. Але тут з’явився «Париж в 1968 році». І все поставив з ніг на голову.

... Чи переказав?

Герої книги роз’їжджають по Парижу 1960-х років на машинах, «працюючих за принципом розширення повітря за рахунок згорання газу», і метро. Великі «електричні канделябри» на центральних вулицях освітлюють величезних розмірів рекламні надписи. А в домах, зі скла і сріблястого металу, повним ходом йде робота. І над містом парить ажурна вежа, яку збудують лише в 1889-му. «Машина знімає копії листів, і 500 службовців безперервно відправляють їх за адресами» - впізнаєте ксерокс? А ось «фотографічний апарат, який дозволяє відправляти факсиміле будь-якого тексту або малюнка, підписувати векселі чи контракти з партнером, який знаходиться на відстані в 5 тисяч льє» - ну чим не факс? Телефонна сітка опутала всю планету - «щоб зв’язатися з Америкою чи Європою потрібні лічені секунди». І жодна поважаюча себе установа не обходиться без комп’ютера: «Інструмент, чимось схожий на велике піаніно. Ви натискаєте на клавіші і одразу отримуєте дані будь-якого характеру, виконуєте різноманітні операції і розрахунки» - погодьтеся, достатньо детальний опис. Особливо якщо врахувати, що зроблено його у вік арифмометрів... В свідомості письменника ніби пересіклись дві реальності: розмірений 1863 рік і божевільний кінець століття двадцятого. А раптом француз зазирнув ще далі і підкинув нам ключик до чергової таємниці? Просто ми ще не зрозуміли, до якої саме...

Деякі передбачення Жюля Верна

В своїх творах він передбачив наукові відкриття і винаходи в найрізноманітніших областях, в тому числі акваланги, телебачення і космічні польоти:

- Електричний стілець.

- Великі підводні човни здатні довго знаходитись в плаванні («20 000 льє під водою»).

- Літак («Володар світу»)

- Гелікоптер («Робур-Завойовник»).

- Космічні кораблі і пілотовані польоти в космос, в тому числі на Місяць («З землі на місяць»). Верн точно описав розміри ракети, точне місце старту (Флорида) і навіть екіпаж: 3 людини, як це і було зрештою в програмі NASA.

- Вежа в центрі Європи (до будівництва Ейфелевої вежі) – опис досить схожий.

- Міжпланетні мандрівки («Гектор Сервадак»), запуски космічних апаратів доказують можливість міжпланетних подорожей.

- Відеозв’язок і телебачення («Париж в ХХ столітті»).

- Будівництво Туркестано-Сибірської магістралі («Клодіус Бомбарнак. Записна книжка репортера про відкриття великої Трансазіатської магістралі (Із Росії в Пекін)»).

- Літак з перемінним вектором тяги («Незвичайні пригоди експедиції Барсака»).

- Принципова прохідність Північного морського шляху за одну навігацію («Найда з загиблої Цинтії»).

Декілька передбачень Жюля Верна, які не збулися

- Земля на Північному полюсі (Пригоди капітана Гаттераса) і океан на Південному (20 000 льє під водою): все виявилось навпаки.

- Зарядка від атмосферного накопичувача (Робур-Завойовник)

Жюль Верн цікаві факти

Жюль Верн вважається родоначальником наукової фантастики.

Він завжди мріяв про подорожі і його з дитинства тягнуло побачити світ. Коли письменнику було 11 років, він найнявся моряком-юнгою і хотів втекти до Індії, але його зупинили

Розповіді Жюль Верна перекладено на 148 мов.

Жюль Верн подорожував по світу, був у багатьох країнах. У нього було три своїх яхти під назвою Сен-Мішель. Він навіть входив до Географічному суспільстві Франції.

На написання книги «Навколо світу за вісімдесят днів» Жуля Верна надихнула газетна стаття. У даній статті було розказано, що якщо винайти хороший транспортний засіб, то цілком можна подорожувати навколо світу за короткий період.

Він міг писати більше 15 годин на день, не виходячи з кабінету

Жюль Верн був одружений на вдові. Письменник закохався і взяв жінку з двома дітьми, він навіть позичив 50 000 франків у батька на утримання сім’ї.

Практично всі книги письменника містять передбачення і відкриття. Все фантастичне, що він описував у своїх книгах письменник було пізніше винайдено. Вчені іноді навіть спиралися на його твори, брали у нього ідеї.

Незадовго до смерті Верн осліп, але продовжував диктувати книги. Письменник помер 24 березня 1905 року від цукрового діабету.

Всього налічується більше 200 екранізацій творів письменника. Після його смерті залишилася картотека, що включає понад 20 тисяч зошитів з відомостями з усіх областей людського знання.

Спершу Жюль Верн уявляв капітана Немо поляком, що шукав можливостей помститися Росії після жорстокого придушення польського повстання 1863 року.

Відома українська письменниця Марко Вовчок була особисто знайома з Жюлем Верном, котрий передав їй виняткове право перекладу його творів російською мовою.

Перший електричний підводний човен, побудований у 1886 році двома англійцями, було названо «Наутілусом» на честь вернівського судна. Перший атомний підводний човен, спущений на воду в 1955, також називався «Наутілус».

Коли на Землю було вперше передано фотографії зворотної сторони Місяця, одному з «потойбічних» місячних кратерів було присвоєне ім’я «Жюль Верн». Кратер Жюль Верн межує з Морем Мрії.

Згідно з даними ЮНЕСКО, за кількістю перекладів мовами народів світу книги Жуля Верна займають третє місце, поступаючись лише творам сценаристів студії Уолта Діснея і книгам Агати Крісті.

В 2005 році з нагоди 100-річчя зі дня смерті Жуля Верна у Франції було випущено серію срібних монет номіналом 1,5 євро.

В березні 2008 року на орбіту було виведено перший безпілотний вантажний корабель, створений Європейським космічним агентством. Його назва «Жюль Верн».