Привіт із сонячної Африки

З призеркою першого етапу марафону 2006-2007 Світланою Станко, яка щойно повернулася із Найробі (Кенія), де і проходили змагання, спілкувався кореспондент “РР”:

- Пані Світлано, розкажіть трохи про себе? Як складалася ваша спортивна кар’єра?

- Свій шлях у спорті починала із забігів на короткі дистанції, тепер більше займаюся марафоном та напівмарафоном. Неодноразово перемагала на польському турнірі, де дистанція мала довжину 100 км. Нещодавно отримала звання майстра спорту України.

- Як саме ви потрапили у національну команду, що летіла на змагання до Кенії?

- Сталося так, що саме у цей час (а відбувався перший етап минулого тижня - авт.) ніхто інший їхати не захотів. А я якраз нещодавно виконала норматив майстра спорту України на чемпіонаті держави з легкої атлетики. Тож, мене, як новеньку у когорті найсильніших, попросили виступити на африканській землі.

- Хто ще входив до української команди?

- Кожна збірна складається лише із двох спортсменів, які змінюються на кожному етапі марафону. У Найробі Україну представляла я та Олександр Вавелюк із Дніпропетровська.

- Розкажіть, будь ласка, читачам про The Greatest Race On The Earth, як саме відбуваються такі змагання?

- Це, так би мовити, естафета марафонів, що складається з чотирьох етапів. Цьогоріч перший етап пройшов у Найробі, інші три прийматимуть Сінгапур, Мумбай та Гонконг. По суті, це неофіційний чемпіонат світу з екстрим-марафону. У турнірі беруть участь спортсмени зі всього світу, які змагаються в окремих підгрупах, за континентами (наприклад, європейці з європейцями, а африканці - лише з африканцями - авт.), потім за результатами усіх чотирьох етапів складається загальний підсумок результатів виступів чоловіків та жінок.

- Як ви оцінюєте власний виступ у Кенії?

- Позитивно. Фінішувала 32-ою з-поміж усіх учасниць забігу, на фініші була другою серед представниць Європи, тож посіла друге місце у підгрупі Старого Світу. Результат вважаю хорошим, адже значна кількість спортсменок узагалі не добігла до фінішної стрічки. Кенія - центральноафриканська країна зі спекотним посушливим кліматом, та й маршрут забігу був прокладений гірськими трасами. Усі ці фактори дуже виснажують організм, тому бігти було надзвичайно важко.

- Чим вам запам’яталася сама Кенія?

- Найробі - досить сучасне та цивілізоване місто, як на африканську столицю. Звісно, в цілому країна бідна, і це добре видно тільки-но виїдеш кудись у “провінцію”. Місцеві люди привітні, завжди з нами віталися. Мабуть, білі для них така сама екзотика, як для нас - темношкірі. За чотири дні перебування у Кенії нам провели безліч екскурсій. Було цікаво.