Дубенчани вкотре завезли допомогу в сиротинці Сходу

«У поїздку на Схід вирушили ми в п’ятницю по обіді. Ніщо не віщувало біди чи якихось неприємностей. Всю допомогу, речі завантажили у два автомобілі – «Рено Мастер», яким керував Андрій Колесник та «Фіат», за кермом якого був Василь Панасюк. Так як у нас були зібрані кошти, то заїхали ще в гіпермаркет у Рівному, щоб закупити продукти, засоби гігієни, побутову хімію тощо. Не встигли ми звідти виїхати як мікроавтобус Рено задимівся. Та так, що ми злякались, що одяг, продукти можуть задимітись. Виявилось, що немає тяги, авто не їде. З горем пополам ми виїхали до автозаправної станції і почали шукати причини поломки. А це з 19 години вечора до 23:30. В цей час водій іншого авто не помітив у темряві та наїхав на Василя. Але вчасно зреагував і все обійшлось добре, тільки штовхнув у спину. Причини поломки ми не знали, телефонували до всіх знайомих з Рівного, Здолбунова, щоб хтось приїхав з комп’ютером. Аж поки в 23 год. приїхали смижани і зробили діагностику – полетіла форсунка. Після чого автомобіль затягнули на СТО, а Фіатом поїхали додому ночувати. Вранці купили необхідні запчастини і в 11 годині виїхали в путь».

Уже по дорозі волонтери вирішили, що це «зверху» було заплановано, аби вони не їхали в п’ятницю. Хоча й ще не знали чому. Адже Рено було нещодавно в ремонті. На перепочинок зупинились смижани за 100 км від Слов’янська, а на ранок – були на місці.

«Спершу ми завітали у Слов’янську спеціалізовану школу-інтернат для дітей-сиріт. Коли зайшли, то маленький хлопчик з словами «ма…» кинувся до мене. Обійняв мене так, як рідна дитина. Та й взагалі до кого б ми не їздили, вся дітвора – рідна. Вони не так чекають подарунків, як уваги, опіки, радіють коли приїжджаємо. Це не можна передати словами. Діти раді, що про них дбають, не забувають їх» – продовжує розповідати Тетяна Філімоненко.

Наступною зупинкою волонтерів було смт. Курдюмівка (сіра зона), за 6 км від якого окупована Горлівка. Тут навчається 61 дитина, адже багато місцевих мешканців виїхали. Саме тут завуч навчального закладу розповіла волонтерам, що добре, що вони не приїхали в п’ятницю, так як цілий день тривали хаотичні обстріли з Горлівки і вони дуже хвилювались, щоб з смижанами нічого не сталось. Тобто, поломка автомобіля – була знаком зверху і завдяки цьому волонтери не зазнали травмувань. Тоді ж дубенчани вирушили у Торецьк, де відвідали будинок-інтернат з 27 дітьми та школу у якій 380 учнів. Всю решту гуманітарної допомоги волонтери лишили тут і поїхали втомлені на ночівлю у Добропілля. В цьому місці вони завжди відпочивають і їдуть додому.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: