Коли білити дерева

- основною побілкою вважається осіння, вона проводиться в жовтні-листопаді;

- весняна - повторна, оновлююча. Вона проводиться наприкінці лютого-початку березня;

- третя буде доречною в середині літа. 

Найбільш ефективною є побілка, проведена восени, у жовтні-листопаді. Виконана під час весняних садових робіт, як правило, уже «спізнилася». 

Найнебезпечнішими для дерева є саме сонячні дні лютого та морозного березня. Удень невибілений темний стовбур під лютневим сонцем нагрівається до +9...+11 °С - цієї температури достатньо, щоб дерево прокинулося і почався сокорух. А нічні морози до -10 °С елементарно заморожують «підтягнутий» сік. У результаті виникають розриви тканин - морозобоїни, які виглядають як довгі тріщини на корі. 

Білий колір відштовхує сонячні промені і не дозволяє стовбуру нагрітися до температури пробудження. Причому побілене дерево й навесні «прокинеться» трохи пізніше, що, цілком можливо, убереже його від весняних заморозків – квітувати воно почне вже після них.

Якщо осінню побілку провести не вдалося, у лютому потрібно надолужити упущене відразу ж, як тільки дозволить температура. Не варто чекати традиційного квітневого суботника - тоді ця процедура і справді стане винятково декоративною. А якщо осіння побілка пройшла за планом, весняну оновлюючу можна зробити й у лютому, і в березні, а то й у перших числах квітня - коли викроїться для цього час.

Третю побілку проводити не обов’язково, особливо якщо дерева побілені стійкими сумішами, які відмінно тримаються до року. Але вона бажана, якщо побілковий шар змився дощами або облупився.

Як білити дерева

На найпоширеніше питання - до якої висоти білити - досвідчені садівники відповідають:

- повністю весь штамб (це стовбур від кореневої шийки і до першої кістякової гілки нижнього ярусу);

- плюс нижні кістякові гілки на 1/3 їхньої довжини (багато хто навіть на 1/2 довжини гілок білять).

Як говориться, захищати - так захищати! За великим рахунком, у таку світловидбиваючу оболонку добре б облачити все дерево, але ця справа трудомістка і недешева. Хоча й такі приклади зустрічаються нерідко.

Білять дерева найрізноманітнішими сумішами: вапняним розчином, водоемульсійною і водно-дисперсійною фарбою. Головне, щоб поверхня стовбура була білою, щоб побілкова суміш дозволяла корі «дихати» і не змивалася як можна довше. Для цього до основної суміші додають речовини, які забезпечують прилипання розчину до стовбура (це можуть бути глина, молоко, господарське або зелене мило, казеїновий клей або клей ПВА).

Залишилося додати, що білити дерева потрібно в суху погоду, щоб побілка добре висохла і закріпилася на новому місці. І обов’язково робити роботу ретельно, без пропусків.

Зараз осінь, і саме прийшов час традиційного сумніву: «Білити чи не білити - ось у чому питання». І це той рідкий випадок, коли на питання є однозначна відповідь: білити обов’язково! І прямо-таки найближчим часом. Тоді в сонячний лютневий день ви подумки похвалите себе за те, що вашим вихованцям не доведеться морозною ніччю страждати від довгих хворобливих морозобоїн.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: