Катерина Ханенко: "Рівнянам до смаку наші молочні вироби"

- Пані Катерино, яким чином Ви очолили цю фірму?

- 25 травня 2000 року, прочитавши оголошення, що відкривається представництво одного з виробників молокопродуктів, зрозуміла, що це близько до душі. Пройшла співбесіду, й очолила маленький колектив фірми “ТТК-Вест”, який тоді складався з двох людей. Перших своїх клієнтів, а їх було семеро, пам’ятаю і ціную до цього часу. За сім років роботи колектив наче справжня сім’я: працівники і одружуються, і заміж виходять, і дітей народжують. Спільно відзначаємо дні народження. Життя триває, і сьогодні нас уже 50 чоловік. А це говорить про те, що 50 сімей нині впевнені у завтрашньому дні. Наш колектив давно став командою однодумців. Він змінювався і змінюється відповідно до вимог часу та потреб клієнта. Сьогодні це фахівці, які можуть прийняти правильне рішення у будь-якій ситуації. Я впевнена у своїх колегах і щаслива, що є люди, з якими я вже працюю понад шість років. Це мій фундамент, моя надія.

- Наскільки потужною стала фірма за цей час?

- Асортиментний ряд продукції кардинально змінився і виріс більше, ніж у чотири рази. Всі верстви населення можуть знайти продукцію, яка підходить їм за ціною та якістю. Лише у Рівному наша продукція реалізується у 250 магазинах і на ринках. Але найбільший її асортимент можна побачити у супермаркетах. Нас знають у більшості районних центрів - Костополі, Березному, Сарнах, Дубровиці, Кузнецовську, Гощі, Клевані, Здолбунові, Дубні, Острозі і, навіть, Нетішині. Лише за останній рік товарообіг фірми виріс на 100 відсотків. І цього, перш за все, ми досягли завдяки деяким змінам у підходах до клієнтів. У 97 відсотках випадків доставляємо продукцію власними автомобілями “МАН”, які ми придбали в 2006 році. Наші покупці вчасно дізнаються про зміну асортиментного ряду на виробництві в корпорації “Комо”. А ми проводимо дегустаційні та промоутерські акції, щоб якомога більше людей змогли скуштувати смачну й корисну молочну продукцію. Я бачу лояльність рівнян до нашої продукції за рівнем продажів. За день по місту та області випивають близько 15 тонн молока. Щодня привозимо 24 тонни молочної продукції - і все розкуповується. Завдяки впровадженню високих технологій на виробництві, термін придатності молока сягає семи днів. Ми ж розвозимо продукцію шість днів на тиждень. Йогурти та десерти, глазуровані сирочки “Гурманіка” створені для найкращої половини людства – для жінок. А продукти торгової марки “Викрутас” - для дітей. Кефір та сметана, тверді сири і масло – це товар першої необхідності, у холодильниках він довго не затримується.

- А чи були скарги на якість продукції “Комо”?

- Такого не було й не буде, можу гарантувати. Був випадок, коли клієнт невчасно розраховувався з нами, й ми перестали возити в його магазин продукцію. А коли я згодом завітала до нього, то цей чоловік показав свою книгу скарг і пропозицій. Там один покупець написав, що ходив і буде ходити в цей магазин лише для придбання в ньому нашої молочної продукції. Оце найкраща гарантія якості й лояльності до нашої продукції.

- А як власник фірми преміює Вас за наполегливу й клопітку роботу?

- Кілька років поспіль він дарує мені путівки для відпочинку за кордоном. Цього року я вже вдруге побувала в Єгипті. Перший раз їздила у 2004 році. З того часу дуже добре запам’ятала море. Якось купалася й помітила, що всі туристи пливуть до одного місця. Поплила і я туди - й мало не зомліла. Коли занурилася у масці, то ледь мову не втратила. Я була впевнена, що Бог створив красу на землі. Але на морському дні побачила настільки яскраві кольори, що ще в житті таких не бачила. Корали, рибки - все це виблискувало у сонячних променях і створювало незабутнє видовище.

Цього разу в Єгипті мені вдалося здійснити ще одну свою мрію. Вночі, о третій годині, я здійснила сходження на Сінайську гору, де господь Бог вручив Мойсею скрижалі з десятьма заповідями. Спочатку йти було дуже важко. З нашого готелю на це зважилася лише я одна.

Перед сходженням усім роздали ліхтарики, щоб ми могли освітлювати дорогу. За якусь годину сходження вже й сил, ніби, не лишилося, почала вголос говорити до Бога, що, невже в мене не вистачить сил, невже я, приїхавши з України, не зможу дійти? А переді мною йшли поляки: чоловік із дружиною. Жінці вже було близько 70 років і вона рухалася, спираючись на паличку. І це мені теж додало наснаги.

На щастя, до мене підійшов якийсь турист і сказав, що молитися потрібно подумки, щоб не витрачати даремно сил. За такої моральної підтримки ми дісталися до першого привалу. В арабів попила кави, й у мене ніби відкрилося друге дихання. Далі дорога пролетіла дуже швидко.

Яка гордість опанувала мною, коли я ступила на верхівку Сінайської гори! Там побачила ще одне диво - схід сонця. Це у нас воно піднімається звично, а в Єгипті - наче зірка, що весь час змінюється. Назад було два шляхи: простіший і крутіший, яким ішов Мойсей. Я підкорила і цей шлях. На сьогодні, вважаю, це значна подія у моєму житті.

- А як уже вдома зустріли Новий рік? Які подарунки чекали на Вас?

- Новий рік святкували з чоловіком і друзями в ресторані «Гламур». Наша дружба перевірена часом, і триває вже понад 26 років. Чоловіку подарувала необхідну річ - сорочку і кохання, яке я дарую йому вже 27 років. А я під ялинкою знайшла пакуночок із гаманцем. Ми - практичні люди. Мене важко вже здивувати каблучкою.

- Чого очікуєте від 2007 року?

- Хочу, щоб ніхто з рідних не пішов із життя, щоб усі були здорові. Минулого року я втратила батька і подругу. Тому не хотіла би подібне пережити знову. Прагну міцного здоров’я, достатку, добрих людських стосунків, щоб і в моєму житті все було так надійно, як у бізнесі, яким займаюся.