Метелик врятував бабусю

Досить переступити поріг кабінету, у якому Вікторія Бєлякова працює з дітьми, одразу відчуваєш, що потрапив у незвичайний світ казки. На стінах кімнати, підставках - найрізноманітніші дитячі витвори з бісеру: мініатюрні тваринки, мов живі, квіти, казкові дерева, метелики тощо. Усе це сяє яскравими барвами веселки. Шкода тільки, що далеко не всі вироби маленьких умільців виставлені на показ у тісному приміщенні.

Тільки у моєї внучки, Іринки (на фото), за якихось два неповні роки занять у гуртку назбиралося близько ста різних витворів.

Та чи не найдорожчою сімейною реліквією є чарівний метелик завбільшки з долоню дорослої людини, у якому дитина втілила своє велике та щире бажання допомогти хворій бабусі.

…Справи були кепські. Бабуся Алла несподівано потрапила до лікарні, де її негайно прооперували. З нетерпінням і острахом очікували ми результатів повторних аналізів. Адже погані результати загрожували повторною складною операцією. Тиждень видався нестерпно довгим і тривожним.

- Сьогодні підемо до бабусі в лікарню, - кажу Ірині.

- Ні, давай краще завтра підемо, - висловлює свою думку внучка. - Ось закінчу робити метелика, і подарую його бабусі.

Дитячий задум, як та казка із щасливим закінченням, зрозумілий дорослому. Хочете - вірте, хочете - ні, але ж саме так воно сталося: метелик допоміг. Бабуся Алла цілком здорова і безмежно щаслива разом із чарівним метеликом невдовзі повернулася з лікарні додому. Найбільш радісно зустрічала бабусю онука. Цього не можна було не помітити. Як і такої ж радості, коли у день Святого Миколая Іринка знайшла у себе під подушкою підручник з бісероплетіння. Розкішна книга з кольоровими фотоілюстраціями, робочими схемами - точнісінько, як у вчительки. Захоплено гортаючи сторінки, роздивлялася ілюстрації і вголос розмірковувала, мовляв, це ми вже походили, і це зумію сплести, а ось… ось… Зупинила погляд на іконі Божої Матері.

- От би такого навчитися, - замріяно мовила Ірина.

- Робота складна, - зі знанням справи констатує Вікторія Бєлякова. - Тут потрібні неабияке вміння та досвід.

Тож, дай Боже, щоб моя дорога онука згодом навчилася втілювати в життя свої високі мрії та благородні задуми.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: