Інфекційна лампочка

У розпал вечірки в люстрі гасне єдина лампа. Чоловіки кличуть завгоспа. Той замінив їм лампочку, а перегорілу випадково залишив на столі. А коли алкоголь вже трохи почав туманити мізки веселій трійці, один із компанії, довго дивлячись на цю лампочку, вирішив просвітити інших:

- Хлопці, а ви знаєте, що, якщо таку лампочку засунути в рот, то назад її вже витягти неможливо.

І тут Олег Іванович, вчитель фізики, каже:

- Та бути такого не може? Я - кандидат наук, і з усією відповідальністю заявляю, що, якщо можна засунути, то можна і витягти!

Протирає лампочку і запихає собі в рот. Чи то через хвилювання, чи через недоліки фізіології, але лампочка застрягла у роті фізика. Намагалися її витягти і так і сяк - цоколь крутиться, як антена, а щелепи не відкриваються. Інший вчитель каже:

- Треба в лікарню.

Годині о десятій вечора з’являється ця трійка у приймальному відділенні міської лікарні. Один говорить медсестрі:

- У нас чоловік із лампочкою в роті. Що робити?

Медсестра спочатку намагається позбутися цих “приколістів”. Але коли їй показують потерпілого, й виявляється, що чоловіки не можуть нічого вдіяти, вона спантеличена біжить по хірурга. Той приходить, дивиться на “телепузика” з лампочкою, і б’є ребрами долонь по місцях, у яких нижня щелепа з’єднується з черепом. Тут в Олега рота й розімкнуло, лампу вийняли. Тільки фізик так і залишився з відкритим ротом. Хірург пояснив:

- Це нормально - м’язи перенапружилися, і тепер дуже розслаблені, тому скорочуватися поки що не будуть. Говорити зможе години через три.

Педагоги подякували лікарю і викликали таксі. Фізик сідає спереду, інші - позаду. Один із задніх все ще сумнівається:

- Не можу зрозуміти, як це таке може бути?

Таксист цікавиться, що сталося. Коли йому пояснили, він не повірив.

- На, сам спробуй, - кажуть задні. Той, не довго думаючи, відкриває рота...

Стоп машина! Знову ловлять медсестру. Заспокоївши її, прохають викликати лікаря. Приходить хірург, довго сміється, проводить процедуру лікування, і розбиває лампочку об стіл:

- Це щоб інфекція не передавалася.

Їдуть у гуртожиток. Уже ніч. За перехрестям, перед постом ДАІ, до них виходить патрульний, і зупиняє машину. Каже до водія:

- Що це ви, хлопці, з ротами відкритими? Часом не дебіли? Ану дихніть!

Задні вже протверезіли, але “духан” веселої трійки ще міг збити коня на повному ходу. Відповідають:

- Які дебіли? Водій тверезий, цей, що справа - кандидат наук, просто вони лампочку до рота запихали, а витягти не змогли.

Той мовчки йде з документами у свою будку. Там гасне світло… Через мить даішник повертається, відчиняє задні двері, і жестами просить педагогів посунутися…

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: