«Слуги», яких ми обрали...

- Так, звісно, вирішив прийти зранку, щоб поїхати далі на дачу, огірки збирати буду.

- За кого голосували?

- Звісно за Зеленського.

- А що, він від Рівного йде у парламент?

- Та ні, не він, його людина йде - Ковальчук, ну той що в «Кварталі» грає.

- А все-таки, чому голосували за Зеленського?

- Він за народ. Пенсії підніме і зарплати будуть, як у Франції.

- Правда?

- Так і буде, ви що серіал не дивитесь?

- Ні, не дивлюсь, а що цікавий серіал «Слуга народу»?

- Дуже цікавий. Там все сказано. А знаєте, як важко жити на пенсію в 1550 гривень і у дружини трохи більше. Вистачає на комуналку, ліки та трохи на харчі. Добре, що є дача, але ж треба якось дітям та онукам допомагати, знаєте скільки коштує зібрати онука в школу? А пенсію піднімуть і зможу собі щось купити з речей, та і допомогти своїм буде з чого.

На цьому наша бесіда завершилась, до нашої лавки почали підходити знайомі мого співбесідника, а мені вже треба було йти. Звісно, я міг би сказати, що кандидат по 152 округу Олександр Ковальчук ніколи не виступав в «Кварталі 95», якщо вірити його біографії, але якось займатися агітацією в день голосування та ще біля виборчої дільниці було б некоректно.

Спробуємо зрозуміти, чому 43% виборців, які прийшли минулої неділі на вибори до парламенту, проголосували за партію, про яку до початку нинішнього виборчого марафону (треба розуміти, що позачергові вибори 21 липня є фактично третім туром президентських виборів) не чули і не голосували.

Аналітика…

Володимир Зеленський сказав під час дебатів на стадіоні, що він - це вирок Порошенку. Це дійсно так, але це далеко не вся правда. Зеленський - це вирок Порошенку, Януковичу, Ющенку, Кучмі та навіть Леоніду Кравчуку. Всі вони готували Україну до того, що вона обере людину абсолютно без досвіду роботи в державному апараті. Мало того, значна частина народу (не більшість, адже на виборах взяло участь менше половини виборців, а з них менше половини проголосувало за «Слугу народу») віддали свої голоси партії і її представникам, які нічим себе не проявили. Ми, як суспільство, знаходимось в такому важкому економічному стані, що для великої частини суспільства залишається лише одне - вірити в Месію, який разом з командою своїх адептів зможуть зробити ДИВО. Так буває. Коли діюча політична еліта не в змозі виконувати свою роботу по розвитку країни, коли всі сусіди живуть краще за українців - є попит на ДИВО. До речі, у «Слуги народу» на початку двохтисячних був попередник – політичний проєкт «Команда озимого покоління», але тоді вони не мали успіху. Пройшов час і на ринку політичних послуг з?явилась ніша і ніша дуже значна, яку і зайняв пан Зеленський, і до речі не він один. Майже 6 % голосів партії «Голос» на нинішніх виборах говорять, що реально попит на такі дивні партії серед виборців є, і це серйозно. Наскільки він великий - можна судити за результатами голосування по мажоритарним округам. В чотирьох з п?яти округів перемогли кандидати, які йшли під брендом «Слуги народу». При цьому, в усіх без винятку округах, програли фаворити нинішньої виборчої гонки: по округу № 152 - Муляренко і Осуховський, по округу № 153 - Ундір і Вознюк, по округу № 154 - Дехтярчук і Луценко, по округу №155 - Яницький і Войціцька і навіть по 156 округу - Данильчук і Павловська.

Перемога – поразка Володимира Зеленського

Перемога…

Не визнавати повної перемоги пана Зеленського та «Слуги народу» не можна. Такого успіху на виборах майже ніхто і ніколи в новітній історії України не досягав. Хіба що в 2014 приблизно такі ж результати мав Петро Порошенко на президентській кампанії (тоді йому вдалося перемогти взагалі в першому турі виборів) і БПП та «Народний Фронт» на парламентських виборах. Сьогодні ми маємо повну перемогу Володимира Зеленського і його політичної сили. При цьому йому навіть особливо не потрібно шукати в раді союзників, тому що разом з мажоритарниками «Слуга народу» має більшість і сформує уряд без квотного принципу, який був головним болем майже усіх українських президентів та прем?єр-міністрів.

Поразка…

Тут не все так просто, як з перемогою. Почнемо з того, що не лежить на поверхні - з обіцянок. Всі українські політики перед виборами обіцяють кращу долю для людей. І їм вірять. Володимир Зеленський та «Слуга народу» не є винятком з цього правила. Хоча ні. Від них чекають ДИВА. Тобто, якщо протягом найближчих місяців - не років, не зростуть зарплати та пенсії, не подешевшає в рази комуналка, не побудуються нові дороги і не відремонтуються усі старі шляхи, не з?являться по всій Україні нові дитячі садочки, школи, лікарні, не запрацюють зупинені і не збудуються нові заводи, виборці, принаймні та частина, яка голосувала за ДИВО, будуть вважати себе ошуканими. Те, що все вищеперераховане не може бути зроблено в принципі, нікого не цікавить. ДИВО, воно на те й ДИВО, що його зробити не можна, але в нього вірять, але не дуже довго, і немає більших ворогів в українських політиків, ніж ті виборці, які зрозуміли «ДИВА не буде». Яскравий приклад – рейтинг «Народного Фронту». Прокляттям для Володимира Зеленського та його команди є державний бюджет України, а точніше його численні дірки та борги. УКРАЇНА ПРАКТИЧНО ВСЕ СВОЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ЖИТТЯ ВИТРАЧАЛА І ПРОДОВЖУЄ ВИТРАЧАТИ БІЛЬШЕ НІЖ ЗАРОБЛЯЄ. Тобто, є дефіцит бюджету, і він носить системний характер. Наша економіка не може «прогодувати» таку кількість бюджетників (чиновників, освітян, медиків, працівників культури, правоохоронців, силовиків і ще з десяток категорій громадян, які отримують зарплатню від держави). Також не вистачає коштів на пенсії і численні соціальні пільги. Проте і йти на рішучі кроки по скороченню бюджетних видатків жодна наша влада ніколи не наважувалась. Сьогодні вся відповідальність за країну лягає на Володимира Зеленського та його команду. Від їх професіоналізму та вміння приймати та втілювати в життя правильні рішення залежить добробут українців, принаймні тих, хто залежить від виплат з держави, тому що реальний сектор нашої економіки вже давно зрозумів просте правило – чим менше твій бізнес залежить від влади, тим спокійніше ти себе почуваєш. Звісно, дефіцит та борги, які треба віддавати вже не єдині труднощі і виклики з якими стикнеться за кілька тижнів новий парламент, новий президент та новий прем?єр. Проблем дуже багато, і за старою нашою політичною традицією, в усіх бідах прийнято звинувачувати «попередників» та починати «непопулярні реформи». Якщо так буде і в новому сезоні нашого політичного шоу, то слід чекати масового перефарбування «зе»- мажоритарників і можливих дочасних парламентських виборів, адже в партнери до партії з падаючим рейтингом йти ніхто не хоче - в парламенті самовбивць не багато.