Михайло Никитюк: “Від заводської прохідної до вирішення проблем людей”

- Пане Михайле, що ж спонукало Вас зробити такий серйозний крок і змінити місце роботи?

- За час роботи головою правління ВАТ “Рівнесільмаш” (з 2003-го по листопад 2006 року), мені вдалося фактично відновити виробництво на окремому підприємстві. На початку ми випускали продукції лише на 40 тисяч гривень у місяць. Нині ж обсяг виробництва - близько мільйона гривень. Ми погасили всю заборгованість із зарплати та за енергоносії. Почали виготовляти декілька нових видів продукції. Значні зрушення відбулися в соціальній сфері. Так, за рахунок підприємства, діти наших працівників змогли навчатися у ВНЗ, оздоровлюватися. Залучили іноземні інвестиції. І як для кожної людини, що досягла певних результатів, настав період, коли набутий досвід потребує застосування на інші підриємства району. Саме у цей час я й отримав пропозицію очолити Рівненську райдержадміністрацію. Зважив усі “за” і “проти” і, зрештою, погодився.

- Чого ж було більше - “за” чи “проти”?

- Рівненський район мені вже був добре знайомий, бо свого часу працював заступником голови районної адміністрації. Знаю особисто багатьох керівників місцевих підприємств, селищних голів і, проаналізувавши, вирішив повторити спробу, й на державній роботі обов’язково досягти успіху. Бо Рівненський район дуже потужний економічно, має добре розвинуте сільське господарство. Все, що впроваджується в області, в першу чергу, опробовується саме у нас.

Ну, а щодо “проти”, то це все одно, що, як кажуть в Одесі, не жити в роки змін, я розумів, що працювати доведеться у складних умовах. Набирає обертів конституційна реформа, і ніхто не знає, кому ж керувати, а кому - працювати. До того ж, нині система влади дуже розбалансована. А на заводі подібні проблеми міг вирішувати значно швидше й ефективніше. Свого часу, відповідаючи на подібне запитання, я процитував класика: “А он, мятежный, просит бури, как будто в бурях есть покой”. Та й, зрештою, “Рівнесільмашу” вже був потрібен новий керівник. Місію кризового менеджера я виконав сповна.

- Якими були ваші перші кроки на новій посаді? Чого вже вдалося досягти?

- Кожен керівник у перший робочий день дивиться на кадри. Якщо говорити про керівників вищих ланок - вони не в повному обсязі розуміють, за що відповідають і які їх функціональні обов’язки. Я вважаю, що на першому місці повинен стояти професіоналізм, а потім - порядність. Якщо ж говорити про патріотизм, то ми всі патріоти свої держави.

На мою думку, вибори депутатів до селищних рад за партійними списками є недоліком виборчого законодавства. На сьогоднішній день мені вдалося знайти порозуміння з головою райради і депутатським корпусом. Свою діяльність на цій посаді я вбачаю лише в тісній співпраці з ними. Думаю, що команду я вже сформував, і 2007-й буде роком підвищення соціально-економічного розвитку району.

- Що вже сьогодні Ви можете віднести до власних успіхів?

- За 100 днів найголовнішим є те, що, незалежно від політичних поглядів депутатів, мені вдалося порозумітися з більшістю із них. Було прийнято бюджет, хоча дехто його й називає бюджетом проїдання. Я ж скажу, що ми будемо розвиватися. Про це говорить і те, що за два останніх місяці ми перевиконали бюджет району на 30 відсотків. І за розвитком промисловості посідаємо третє місце після Рівного і Кузнецовська. Зростання виробництва склало більше, ніж 44 відсотки. Нещодавно проведено попередні перемови щодо залучення інвестицій для Рівненського заводу тракторних агрегатів на суму до п’яти мільйонів євро. Знайдено інвестора для відновлення тваринного комплексу у селі Козлин. Той же “Рівнесільмаш” перебуває на стадії запуску виробництва з виготовлення меблів. Нині розглядаємо можливість будівництва заводу з переробки сміття у селі Шпанів. І багато іншого. Сподіваюся, незабаром на території району буде збудовано найбільший в Україні виставковий комплекс. Поки що шукаємо місце для нього. Проблемними лишаються питання погашення заборгованості заробітної плати на підприємствах району в сумі 661 тисяча гривень, зменшення збитковості підприємств. Близько семи тисяч гектарів землі не залучено під сільськогосподарське виробництво. Інший напрямок, який є дуже важливим, - газифікація населених пунктів. Плануємо вже незабаром довести “голубе паливо” до Гориньграда-2, Радухівки, Милостіва, Пересопниці, Біліва. У найближчих планах - завершення будівництва середньої школи у Шпакові, амбулаторії в Оржеві та багато іншого. А основним джерелом вирішення соціальних проблем ми разом із районною радою вважаємо проведення земельних аукціонів, кошти від яких будуть спрямовані на вирішення вищезазначених проблем.

- Чимало посад у райдержадміністрації обіймають жінки. Та й кожного чоловіка вони супроводжують по життю. Маєте можливість привітати представниць прекрасної статі з нагоди свята...

- Чесно кажучи, хотів би, щоб 8 Березня було, як мінімум, 300 днів у рік. За час своєї свідомої діяльності я зрозумів, що основна рушійна сила суспільства - наші жінки. Вони, незважаючи на всі негаразди складного сьогодення, лишаються найпрекраснішою половиною людства. Тому бажаю всім жінкам витримки, любові та неземного щастя у земному побуті. Жінка буде коштовним діамантом, якщо чоловік - відповідною оправою.

- Дякую за розмову.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: