Нові правила роботи «швидкої допомоги»: що змінилося?

Тож під час засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (голова – Юрій Білик) депутати затвердили План роботи КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на поточний рік, враховуючи вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 1271 від 16 грудня 2020 р.

Як пояснив завідувач відділу єдиної оперативної диспетчерської обласної «екстренки» Олександр Рудик, зміни відбулися не лише в загальній схемі надання екстреної медичної допомоги, а й у категорійності викликів.

– З 1 квітня 2020 року усі дзвінки від пацієнтів надходять до єдиної диспетчерської, що розташована у м. Рівне. Натомість диспетчер відправляє на виклик найближчий автомобіль або ж, за потреби, спеціалізовану бригаду. Консультації пацієнтам надає старший лікар диспетчерської, при цьому відбувається запис його спілкування з пацієнтом, – зазначив Олександр Рудик.

За словами фахівців, сьогодні кількість виїздів «швидкої» до пацієнтів набагато нижча, аніж кількість самих викликів, які надходять за номерами екстреної медичної допомоги. Якщо в середньому на день надходить понад 700 звернень, то виїздів відбувається приблизно наполовину менше.

Важливо розуміти, що «швидка» як і раніше виїжджатиме за викликом. Однак, відповідно до згаданої постанови уряду, звернення щодо надання екстреної медичної допомоги розподілятимуть, залежно від стану пацієнта.

На сьогодні визначено чотири категорії звернень. Від того, до якої категорії належить звернення, залежить спосіб реагування медиків та швидкість прибуття допомоги.

Критичні – це звернення при невідкладних станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів. Йдеться про невідкладні стани, які супроводжуються відсутністю дихання, неефективним диханням, ознаками масивної крововтрати/кровотечі. У разі такого звернення бригада екстреної допомоги повинна прибути до хворого за 10 хвилин.

Екстрені – це звернення при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану здоров’я в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги. Такі стани супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання, іншими скаргами та ознаками, які визначені як екстрені, відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги. У разі такого звернення бригада екстреної допомоги повинна прибути до хворого за 20 хвилин.

Неекстрені – до цієї категорії належать звернення стосовно постраждалого чи хворого, стан якого не є невідкладним, відстрочення надання медичної допомоги не призведе до погіршення стану здоров’я, проте пацієнт потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником. У разі такого звернення диспетчер рекомендує звернутися до сімейного лікаря чи до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або ж воно може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги за місцем проживання пацієнта. За відсутності такої можливості диспетчер направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка не виконує критичні або екстрені виклики.

Непрофільні – до цієї належать звернення стосовно постраждалих чи хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. У такому разі диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря. За потреби відповідальний медичний працівник надає медичну консультацію щодо причини звернення.

Заслухавши дану інформацію, депутати постійної комісії рекомендували провести масштабну роз’яснювальну роботу та інформаційну кампанію через засоби масової інформації, щоби розповісти громадськості про зміни у роботі екстреної (швидкої) допомоги, які визначені урядовою постановою.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: