Також НБУ повідомив про те, що попит на іноземну валюту в березні був менший за пропозицію. Що це все означає і чи варто нарешті починати гордитися за нашу гривню?
На жаль, ситуація прямо протилежна. За майже три десятиріччя існування наших національних валют, а їх було дві – купонокарбованець і гривня, національна валюта стабільно займає місце грошей «на сьогоднішній день», тобто тримати заощадження в гривні не вигідно, і для цього і є у громадян іноземні гроші. Також в доларах номінована вартість житла та автотранспорту. До курсу «зеленого» жорстко прив’язані ціни на побутову техніку та ювелірні вироби, телефони, комп’ютери та ще сотні найменувань товарів повсякденного попиту.
Таким чином падіння попиту на придбання валюти населенням не означає зміцнення довіри до гривні, а навпаки, цих самих гривень в гаманцях громадян не вистачає і доводиться «лізти» в резерви і міняти валюту на гривні, щоб купити продукти, оплатити комуналку та транспорт. До речі, за даними Нацбанку така ж ситуація і на безготівковому валютному ринку, а це означає, що бізнесу не вистачає доходів, аби утримувати свої підприємства, і вони змушені теж продавати валюту, аби не закритись.
Найгірше в цій історії те, що обсяги збережень, як у громадян так і бізнесу, не безмежні, і колись вони закінчаться. Що робити тоді – не знає ніхто. А поки все більше родин, які ще учора мріяли про нову квартиру чи авто, продовжують про них мріяти, але вже точно знають, що їх не куплять. Адже замість того, щоб збирати гроші на серйозні покупки, вони змушені дофінансовувати сімейний бюджет шляхом продажу «резервів» і все частіше задаються питанням – а коли це все закінчиться і чи закінчиться епоха карантинізації взагалі?
Партнери 