Рекордний експорт і Дія.City.

Український ринок ІТ стрімко зростає. За підрахунками Асоціації IT Ukraine, станом на кінець 2021 року в індустрії було задіяно 285 тисяч фахівців. Більшість із них, а саме 230 тисяч, працює за моделлю ФОП, ще 55 тисяч – як наймані працівники. За рік загальна кількість IT-спеціалістів збільшилась на 41 тисячу. Близько 80?% працівників віком 18?32 роки, тільки 25?% – жінки.

В основному українські айтішники працюють на експорт, обсяги якого щороку зростають. За підсумками 2021 року експорт комп’ютерних послуг сягнув позначки 6,8 млрд доларів проти 5 млрд у 2020-му. Основним партнером є США, на які припадає 40?% експорту. Також великими замовниками послуг в українських айтішників є компанії з Британії, Швейцарії, Мальти та Ізраїлю. Уже зараз частка IT у загальному українському експорті послуг сягнула 37?%. І це не межа. За розрахунками експертів, за 4 роки ІТ-галузь України може подвоїти експортні надходження. Разом із доходами зростають і податки. Так, за минулий рік IT-галузь сплатила близько 23,5 мільярда гривень податків до державного бюджету.

«Податків лише від ІТ вистачить для фінансування всіх антикорупційних органів у країні. Це не означає, що ми їх фінансуємо, але суми можна порівняти», – зауважує виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

Не стоїть на місці і кількість вакансій у сфері. За даними порталу dou.ua, у 2021 році було опубліковано понад 112 тисяч вакансій, що майже вдвічі більше, ніж торік. Великі компанії активно наймають нових співробітників. Понад п’ять тисяч компаній опублікували принаймні одну вакансію з початку року. З січня до липня 2021 року 50 найбільших ІТ-компаній зросли на 10 тисяч спеціалістів.

Водночас IT-компанії мають суттєвий дефіцит фахівців. Це впливає на рівень оплати праці – медіанні зарплати спеціалістів в ІТ продовжують зростати. Найбільше – у керівників компаній, менеджерів високого рівня, спеціалістів з DevOps/SRE та з Data Science. За даними dou.ua, Junior отримує $1000, Middle – $2500, Senior – $4940, Team Lead – $5850. Попри те, що зарплати українських розробників поки не дотягують до США, вони цілком співмірні із зарплатами розробників із Польщі.

В українських IT-компаніях переважно працюють віддалено або за гібридною моделлю. За словами експертів, пандемія коронавірусу привела до розвитку регіональних осередків IT-талантів.

«Можливість вибору проєкту вже не обмежується фізичним місцезнаходженням айтішника. Важливі лише знання та навички. Наявність офісу в регіоні радше відіграє роль хаба: центру обміну знаннями, швидшого та якіснішого входу в проєкт, проведення спільних зустрічей», – зауважує лідерка харківського офісу GlobalLogic Наталія Сіромаха.

Виклики індустрії

Більшість айтішників працюють або як ФОПи, або як наймані працівники. Перша модель має менші податкові ставки, але жодних соціальних гарантій. Другий варіант передбачає вищі податки з боку роботодавця та захист трудовим законодавством. У 2022 році в Україні з’явився третій варіант зайнятості, прописаний у законодавстві, який має поєднувати переваги обох моделей.

Справа в тому, що 8 лютого в Україні запустили новий податковий режим для IT-компаній. Проєкт, що отримав назву Дія.City, передбачає, що IT-фахівці платитимуть менший податок на дохід (ПДФО) – за ставкою 5?%, а не чинною 18?% при річному доході до 240 тисяч євро. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і військовий збір залишаться незмінними – 22?% від мінімалки і 1,5?% відповідно. Корпоративний податок резиденти Дія.City зможуть самі обирати, платити податок на виведений капітал за ставкою 9?% або ж податок на прибуток у розмірі 18?%.

Податкові пільги стосуватимуться лише IT-компаній, які стануть резидентами Дія.City. За даними Мінцифри, заявки вже подали 44 компанії. Одними з перших стали міжнародна фінансова технологічна компанія Revolut, українські ІТ-компанії Roosh та SoftServe. Спеціальний режим функціонуватиме паралельно з чинними умовами. Долучення до спільноти є добровільним і залишається на розсуд самих компаній.

«Ніхто нікого в спецрежим не заганятиме. Якщо якійсь IT-компанії зручно працювати через сузір’я ФОПів і використовувати схеми оптимізації податків, то вона може й далі це робити. Але Дія City – це можливість для тих, кому незручно працювати в сірому секторі, для тих, хто хоче перейти в білий сектор і повністю показати обороти», – зауважує керуючий компанії Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар.

Але є і нюанси, адже резиденти Дія.City можуть співпрацювати з ФОПами лише до 2024 року. Після цього компанії повинні перейти на GIG-контракти або трудові контракти. Витрати на ФОП не можуть перевищувати 50?% у 2024 році і 20?% у 2025 році.

Згідно з новим законодавством, GIG-контракти – це альтернативна форма залучення спеціалістів, коли їх не приймають у штат, а запрошують на конкретні проєкти, де вони у визначені строки вирішують поставлені задачі. Власне, це симбіоз мобільності ФОП і соціальних гарантій штатного співробітника.

«GIG-контракти надійно вирішують проблему прозорості залучення фахівців і виводять ці відносини з-під регулювання КЗпП. Основні положення взаємодії GIG-співробітника та роботодавця прописані в законопроєкті №4303. Це обов’язкові положення, все інше регулюється двома сторонами договору. Тому співробітник має можливість прописати в контракті ті умови, які важливі саме для нього», – пояснює один із авторів закону про Дія.Сity Єгор Чернєв.

Загалом технологічні компанії обережно коментують Дія.Сity, адже досі вивчають нові податкові правила. Тож поки незрозуміло, чи стане це потужним поштовхом для виходу індустрії на світло, як сподіваються у Мінцифрі, чи змусить компанії шукати нові моделі співпраці.