По кераміці та прикрасах, знайдених у могилі, археологи датували її VIII-VI ст. до н. е. За нашими мірками, жінка була зовсім молода – близько 20 років. Втім, у ті часи люди жили швидко і, можливо, своїм сучасникам вона юною не здавалася. Судячи по вмісту могили, дівчина належала до еліти тогочасного суспільства.
Похована за життя була мускулиста і сильна. Ймовірно, стародавня войовниця була лучницею і часто їздила верхи. Рани, що стали причиною її смерті, були нанесені зброєю, на зразок меча або сокири, в результаті трьох ударів. Дуже ймовірно, що вони були нанесені різними людьми. Останки дівчини були знайдені в похованнях Бовер I в Лорійській області на півночі Вірменії. 2600 років тому місцевість належала Урарту – сильній і войовничій державі, яка мала складні відносини з сусідами та врешті-решт, полягла під їх ударами.
Про те, що серед воїнів Урарту були жінки, раніше не було відомо з археологічних пам’ятників. Тепер це факт. Цілком ймовірно, що саме ця дівчина та її ймовірні соратниці надихнули давньогрецьких літераторів на створення міфу про – відважних жінок-войовниць, що жили десь в Азії.
Партнери 