Чому і чим треба білити дерева навесні

Окрім того, побілка навесні є профілактичним заходом від збудників хвороб і шкідників, яким усе-таки вдалося пережити зиму в тріщинах кори й верхньому шарі ґрунту. Саме тому дерева білять мінімум двічі на рік – восени та навесні, проте можна виконати за потреби ще літню побілку, якщо попередня неякісна або її змили дощі.

Білити потрібно всі дерева, а не лише плодові. Для молодих дерев використовують слабші розчини, ніж для дорослих: зменшують концентрацію вапна удвічі або користуються водоемульсійною чи водно-дисперсійною фарбами. Білити молоді дерева варто, оскільки їхня тонка кора може легко пошкодитися від сонячних опіків. Якщо ж ви побоюєтеся, що побілка може також пошкодити кору, можна обмотати стовбур білими стрічками спанбонду – це також захистить від гризунів.

Коли проводити весняну побілку

Весняну побілку здійснюють у лютому або на початку березня, коли денні температури піднімаються вище нуля. При цьому важливо встигнути до розпускання бруньок і появи листя. У цей час стовбури дерев можуть нагріватися вдень до +11°С, а це провокує надто ранній початок сокоруху. Водночас нічні температури в кінці зими і на початку весни можуть опускатися до –10°С, і це призводить до замерзання соку, розриву тканин і утворенню морозобоїн. Біла фарба на стовбурах і скелетних гілках відштовхує сонячні промені, захищає кору від перегріву й не дозволяє деревам завчасно прокинутися.

Як підготувати дерева до побілки

Якщо ви не білили дерева на зиму, то навесні вам потрібно буде не просто покрити їх розчином, а й провести перед побілкою попередню підготовку. Потрібно очистити їх від старої мертвої кори дерев’яним (у жодному разі не металевим) скребком, попередньо розстеливши під деревом клейонку або тканину. Робити це краще у вологий похмурий день. Фрагменти кори, що обсипалися на підстилку, обов’язково спаліть, оскільки там можуть бути хвороботворні мікроорганізми та шкідники.

Очищену кору слід дезінфікувати: у сухий, ясний і теплий день обробіть штамб і основу скелетних гілок 5-відсотковим розчином мідного купоросу або препаратів «Абіга-пік», «ХОМ» або «Оксихом». Робити це потрібно зранку, щоб до вечора кора висохла. Обприскування проводять із дрібнодисперсного розпилювача з близької відстані, щоб розпилена рідина утворювала туман, що повільно осідає на кору, а не текла по ній цівками.

Дезінфікування мідьвмісними препаратами небажано проводити щороку, оскільки метал має властивість накопичуватися в корі, і врешті-решт його концентрація стане токсичною для дерева. Щоб цього не сталося, потрібно чергувати обробку фунгіцидами з обприскуванням кори мильно-зольним розчином, який не такий шкідливий для дерева, але при цьому чудово очищає. Для приготування розчину потрібно 2,5-3 кг золи і 50 г рідкого мила або засоби для миття посуду розвести у воді температури близько 80°С.

Утворені в процесі очищення кори ранки й тріщинки потрібно закрити одним із таких складів:

200 г глини змішують зі 100 г коров’яку, жменею дрібно рубаної соломи й розбавляють водою до консистенції густої сметани;

100 г каніфолі і 200 г бджолиного воску розпускають на повільному вогні окремо, потім з’єднують, додають 100 г несолоного тваринного жиру, а коли все розплавиться, виливають цю масу в холодну воду, дістають з води і скачують у грудку; перед замазуванням ран і тріщин цей садовий вар злегка підігрівають, щоб він став еластичним.

Чим білити

Садова побілка може проводитися трьома складами: вапняним розчином, водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбою. Склад побілки обов’язково має включати три інгредієнти:

білий пігмент – крейда або вапно, оскільки саме білий колір найкраще захищає кору від променів сонця;

клейову основу, яка закріплює пігмент на корі, не дозволяючи складу стікати по стовбуру вниз;

фунгіцидний препарат, що знищує інфекцію в тріщинах кори.

Найпростіший спосіб захисту дерев – вапняний або крейдяний розчин, яким садівники користуються здавна. Існує кілька ефективних рецептів:

у 10 л води потрібно розвести близько 3 кг люсованого вапна або крейди, додати 500 г мідного купоросу і 100 г казеїнового клею, який можна замінити декількома ложками клейстеру з борошна; склад ретельно перемішують до розчинення всіх інгредієнтів, потім побілка має настоятись упродовж декількох годин;

у 10 л води розводять 2 кг люсованого вапна, 1 кг жирної глини, лопату гною і 250 г мідного купоросу та залишають на 2-3 години настоятися;

у 2 л води розмішують 300 г люсованого вапна, 2 столові ложки мідного купоросу, 200 г канцелярського клею, 200 г глини і 25 г «Карбофоса»;

400 г мідного купоросу потрібно розчинити в 2 л гарячої води, змішати з 100 г казеїнового клею, 2 кг люсованого вапна та розвести склад 8 л води.

Побілка вапном швидко змивається або обсипається. Саме тому після осінньої побілки дерев вапняним або крейдяним складом вам доведеться навесні знову їх білити. Якщо ж ви скористаєтеся водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбами, то достатньо буде однієї побілки на рік, а то й на два.

Головна перевага водоемульсійної фарби в її довговічності: вона утворює на поверхні стовбура міцне, але паропроникне дихаюче покриття, стійке до змивання й сонячних променів.

Водночас до складу водно-дисперсійної фарби, крім пігменту, входять латекс і антисептик. Таке покриття тримається на стовбурах до двох років, фарбування дерев водно-дисперсійним складом здійснюють при температурі повітря не нижче +3°С.

Можна самостійно приготувати довговічну фарбу, змішавши дві частини бустилату або клею ПВА, одну частину пігменту (крейди або каоліну) і додавши в суміш фунгіцидний препарат. Після того, як ви добре змішаєте всі інгредієнти, додайте в суміш невеликими порціями воду, продовжуючи перемішувати, щоб у результаті консистенція набула такої густоти, як олійна фарба.

Як білити дерева навесні

Легко і зручно користуватися маховою малярською щіткою зі штучного матеріалу, а також щіткою флейца або макловицею, які дозволяють одним рухом покрити значну ділянку поверхні кори. Якщо дерев у вашому саду небагато, то ви швидко впораєтеся щіткою або малярським валиком, але якщо сад великий і дерева високі, то краще застосувати фарбопульт.

Консистенція складу має бути такою, щоб він не стікав по стовбуру, а товщина шару, нанесеного на стовбур і гілки, – 2-3 мм. Якщо покриття буде дуже товстим, воно почне відшаровуватися, і вам доведеться заново білити дерева.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: