Щаслива сім’я

Газета “Кореспондент” пише: “Аналітики думають, що масова культура усе більше орієнтується на задоволення дорослих бажань та фантазій дорослих. У порівнянні з ними цінності, пов’язані з дітьми: турбота, стабільність, самовіддача, - здаються застарілими та банальними”.

Оце так! Звісно, на таку позицію серйозно впливає недостатня допомога держави молодим родинам (це і ненадання оплачуваної відпустки для догляду за дитиною, і субсидування дитячої охорони здоров’я). Я розумію, коли це має значення для матеріального становища родини, впливає на умови повсякденного життя, але ж не на повноту сімейного щастя!

Треба замислитися над цим питанням. Цікаво, що про це думають українці. З однієї сторони, держава останнім часом досить наполегливо працює над покращенням фінансового становища молодих сімей, над виплатами соціальних допомог (хоча порівняно невисокими темпами). З іншої - демографічна ситуація в країні і далі продовжує погіршуватися. Просто рівень народжуваності постійно нижчий за рівень смертності. Нація старіє...

Рівненська область - один із регіонів, де нововонароджених жителів більше, ніж тих, хто вмирає. Але досить часто стикалася у власному житті з ситуацією, коли молодята довго роздумують і не поспішають заводити дітей. Так би мовити, хочуть пожити для себе. Що ж ними керує: кар’єрний ріст, свобода стосунків і ніяких обов’язків?

Відверто кажучи, відповіді осіб різних соціальних статусів та віку на моє запитання: “Чи потрібні для сімейного щастя діти?” - мене здивували.

Віталій, 34 роки, неодружений: “Не знаю. Дитина - це дуже складно. Така відповідальність! Я думаю, це іноді навпаки, руйнує стосунки. Жити з коханою людиною - це вже щастя”.

Світлана, 23 роки, заміжня, дворічна дочка: “Відверто зізнаюсь - вийшла заміж завдяки вагітності. До нестями його кохала, тому заманила у свою пастку. Тепер у нас чудова дружня сім’я. Чоловік обожнює донечку і мене - за те, що подарувала йому батьківське щастя. А що тут такого? Сьогоднішні чоловіки - справжні боягузи. Їх треба тримати в “залізних рукавичках”. Тільки тоді з них якась користь”.

Захар, 34 роки, безробітний, четверо дітей (під час розмови черговий раз перебував в стані алкогольного сп’яніння): “Так, діти - справжня знахідка. Недовга справа - і маєш: і соціальні допомоги, і “дитячі”. Є на що жити.” (Я б сказала - на що випити! - Авт.)

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: