Петро Сергійчук: “Якість нашої роботи залежить від стабільності в державі”

- Петре Миколайовичу, ваше “повернення” в директорське крісло відбулося 17 січня 2007 року. Ви вже більше як півроку на цій посаді. За що взялися передусім? Що вдалося змінити? Адже широкого розголосу набули фінансові проблеми підприємства…

- Найголовнішим завданням перед собою ставив і ставлю - це згуртувати колектив підприємства, зупинити відтік професійних кадрів. Адже наша команда складається з людей, які на сто відсотків знають свою справу, вже багато років працюють у цій сфері. Від професійного складу колективу підприємства залежить якість нашої роботи.

Дійсно, боргів вистачає. Ми намагаємося, як кажуть, випереджати проблему, а не доганяти. Хоча на даному етапі це дуже складне завдання. Звісно, ситуація покращилася. Розрахувалися, наприклад, за електроенергію. Але тільки вдається зекономити, створити певні заощадження, як зростають ціни на газ, ту ж електроенергію, воду. І вся робота зводиться нанівець.

- Розкажіть, будь ласка, читачам, з чим все-таки пов’язане відключення гарячого водопостачання і чи вдалося б його уникнути?

- Для початку - зупинка постачання гарячої води була плановою. Щодо цього питання наведу життєвий приклад: будь-якому житлу потрібен ремонт - косметичний чи капітальний - немає різниці. Треба щось підлатати, реконструювати, підкорегувати. Так само і теплопостачання. Воно не може безперервно працювати 24 години на добу. Є перелік регламентних робіт, закріплений законодавчо. Існує поняття ревізії тепломереж, котелень. За правилами, ми повинні призупинити постачання на місяць. Було прийнято рішення провести ці роботи з 6 серпня.

На балансі підприємства знаходиться 187 кілометрів теплових мереж, 38 котелень. Усі вони потребують профілактики, багато знаходяться в ремонтному режимі, як наприклад, котельні на Київській, 6 та Віденській, 28. Тому що енергопостачальна техніка зношена на 48 відсотків. Така ж ситуація, до слова, з вулицею Волинської Дивізії, де гаряча вода йде від ТЕЦ. Через технічні причини (поблизу ремонтують сусідню тепломережу) там також буде відключено гаряче водопостачання на тиждень.

Це клопітка робота, яка потребує багато часу та зусиль. Я вважаю, краще займатися цим питанням улітку. Якщо без цього розпочати новий опалювальний сезон, то, повірте, нарікань буде набагато більше.

- Підприємство вже готове до нового опалювального сезону? Які кроки здійснюються у цьому напрямку?

- Скажу так - зима покаже. Зима підіб’є підсумки нашої роботи. 28 серпня була проведена нарада з начальником житлово-комунального управління міськвиконкому Юрієм Собчуком та керівниками ЖКП міста. У результаті розпочалося випробування внутрішньобудинкових систем опалення. Це потрібно для того, щоб у разі, наприклад, несправності однієї батареї, ми не змушені були відключати 5-6 будинків. У нас вистачає фахівців. Головне, щоб погода посприяла. Чекаємо і на надходження державних субвенцій, затримка яких значно уповільнює нашу роботу. Вони не потрібні нам у жовтні, коли розпочнеться опалювальний сезон.

Технічно ми підготовлені, а ось фінансово… Важливо, щоб споживачі розрахувалися, тоді прямопропорційно покращиться ситуація з теплоенергетичним постачанням.

- Не радують, звісно, і тарифи - це, мабуть, одне з найважливіших питань, яке цікавить споживачів. Що спричиняє такі високі ціни на електроенергію? Від чого залежить їх зростання? Чи чекати рівнянам нових підвищень у майбутньому?

Дійсно, тарифи коливатимуться й далі - постійно ростуть ціни на газ, електроенергію. І не ми визначаємо ціни, а Національна комісія з регулювання енергетики. Від нас фактично нічого не залежить. А нам, у свою чергу, потрібно розраховуватись за енергоносії, технічне оснащення, воду. Підвищується розмір мінімальної зарплати. Наші працівники теж люди - і їх робота повинна гідно оцінюватися. Хочу пояснити читачам, що нинішні тарифи - не наша забаганка. Вони визначаються рядом важливих чинників, які не можна ігнорувати.

На сьогодні зріст ціни на газ на тарифи для населення не вплине: вона і так становитиме 680 гривень за тисячу кубометрів. Тоді як для інших груп споживачів вона вже зросла з 980 до 1021 гривень за тисячу кубометрів. Так само і електроенергія, яка коштувала 36 копійок, нині - 43.

Держава дотацій не дає. Готується 705-та постанова про відшкодування цінової різниці за газ, але на разі вирішення цієї проблеми під великим знаком питання.

Я дуже надіюсь, що у наступному році тарифи будуть відповідати дійсності, ціна не зростатиме чи не щодня, буде хоч якась стабільність і ми матимемо змогу оплатити стовідсотково усі рахунки за теплоенергію. Тоді стане реальним забезпечення гарячою водою всього міста.

- На сьогодні не відчутно зменшилась кількість боржників послуг підприємства. Чи існують якісь форми співпраці з такими споживачами? Чи достатньо вони інформовані про це?

- Повірте, ми активно висвітлюємо питання співпраці з споживачами-боржниками у пресі. У нас на підприємстві є куточок споживача, де зазначено, як робляться перерахунки, процедура прийому заяв, скарг. Я особисто щопонеділка проводжу прийом з особистих питань. Для кого заборгованість дійсно проблема, той знаходить спосіб її вирішити. Більшість же просто не цікавиться.

У разі заяви-скарги наші працівники на місці фіксують проблему, складають акт. На початку опалювального сезону я зобов’язую приймати споживачів на всіх дільницях. Дуже шкода, звичайно, коли справа доходить до суду (над цим працює наш юридичний відділ). Що ж залишається робити, коли інші засоби впливу не діють на недобросовісних мешканці міста.

Я чудово розумію, що існує 15-20 відсотків споживачів найбідніших верств населення. Для цього діє процедура структурування боргів. За укладеною угодою сума боргу до сплати розподіляється на 2-3 роки з попередньою першою оплатою визначеного розміру. Але є такі особи, які укладаючи договір, у підсумку не оплачують ні боргові, ні поточні рахунки. Хоча радує, що відсоток боржників поступово зменшується.

- Певно, великою проблемою лишається і встановлення автономного опалення…

- Звісно. Адже затрати розраховані на певну постійну кількість споживачів, а при широкій популярності встановлення автономного опалення вона весь час зменшується.

- Декілька місяців назад громадськість обговорювала спірне питання іноземних інвестицій у енергетику Рівненщини. Чи є якісь перспективи співпраці із закордонними інвесторами?

- Нещодавно я їздив разом із представниками місцевої влади до Швеції, де ми спілкувалися та переймали досвід у шведських підприємців-енергетиків. Приймали делегацію з їхньої сторони у нас, якій представляли свої попередні проекти, де основними завданнями ставили зменшення споживання електроенергії та стабілізація її ціни.

19-21 вересня цього року наше підприємство відвідає вже робоча комісія, яка готова надати нам кредит з відстрочкою оплати відсотків до п’яти років. Усі ми прекрасно розуміємо, що енергетична галузь Рівненщини потребує великих капіталовкладень. Думаю, ця співпраця дасть незабаром позитивні результати і якісно вплине на розвиток підприємства.

- А яка підтримка з боку держави?

- Цього року, наприклад, держава виділила на ремонт котельні по Київській, 6 вісім мільйонів гривень. Отримали також державні субвенції на встановлення нових сучасних лічильників на найбільш проблемних дільницях в сумі два мільйони двісті тисяч гривень. Зазначу, що встановлення цих лічильників наразі є однією із лінійних стратегій роботи підприємства. Місто також надає посильну допомогу. З місцевого бюджету виділено 1,5 мільйона гривень, що дало змогу зробити ремонт магістральних теплових мереж по вулицях Київська, 6, Сагайдачного-Пересопницька та Волинської Дивізії.

- Петро Миколайовичу, наостанок: в такому шаленому робочому ритмі чи вдається хоч трошки відпочити?

- Чесно кажучи, буває навіть серед ночі прокидаюсь: роздумую над робочими питаннями. Таке велике підприємство потребує значної уваги та зусиль, тим більше коли прагнеш навести хоч якийсь лад. Хочеться просто стабільності, впевненості у завтрашньому дні, якої зараз, на жаль, зовсім немає.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: