Дивні жінки

Що за день… На роботі усе шкереберть, дивак на дивакові й диваком поганяє. Ось нарешті робочий день завершено і я вже обдумував завтрашній вихідний. Але це виявилося лише початком.

Їду я з роботи додому в тролейбусі. Час пік. Стою біля дверей, думаю про щось своє. Цілком занурився в себе, навколо нічого й нікого не помічаю. Під’їжджаємо до зупинки. Раптом дівчина, яка стояла позаду і трохи хиталася на шпильках, чемно мене запитує:

- Чоловіче, ви виходите на цій зупинці?

Я кажу:

- Ні, не виходжу, мені ще дві зупинки...

І боком намагаюся поступитися їй місцем у проході.

На це вона мені відповідає:

- Шкода, гарна зупинка…

Дівчина вийшла, а я поїхав далі і ще довго розмірковував, що ж вона хотіла цим сказати.

Вийшов з тролейбуса, іду додому. І тут підходить до мене ще одна красуня трохи “пом’ятого” вигляду і запитує:

- Хлопче, не підкажеш, який зараз… місяць?

Зовсім спантеличений таким запитанням, я впав на кілька секунд у транс.

“Це ж треба так відпочити!” - із заздрістю подумав я на те. Та так і не зміг вичавити з себе відповідь.

Побачивши мій ступор і, очевидно, зробивши для себе відповідні висновки, дівчина зітхнула, пішла і кинула:

- І ви теж не пам’ятаєте!

Я оглянувся відповісти, що надворі - 9 березня. Тоді махнув рукою і подумав: “Сьогодні жінки справді дивні”.

По дорозі заходжу в кафе. Тільки переступаю поріг, продавщиця - молоденька дівчина - піднімає голову і кричить, дивлячись на мене:

- Ага! Прийшов, попрошайка!

Я знову спантеличено завмер на місці. Кручу головою у різні боки - раптом це не до мене. Але дзузьки - в дверях я один.

Та далі вона ще й додає:

- Що став при вході, заходь, пожереш чого-небудь, два тижні тебе не бачила…

Абзац. Я в паніці. Мені здалося, що всі в кафе дивляться на мене, немов на негра. Зібравши нерви в кулак, починаю вирішувати, що робити - розвернутися і “дати драпака” чи залишитися тут? Тільки-но вирішив спробувати пояснити, що, мовляв, сталася помилка, ви помилилися… Аж раптом чую звідкілясь знизу тихе нявкання.

Опускаю очі - слава тобі Господи! Під ногами сидить здоровенний кіт, нахабно виляє хвостом і дивиться на продавщицю.

- Вам чого? - звернулася вона до мене, коли кіт пішов у підсобку…

- Горілки!

Сказав я. Що мені ще залишалося робити?..

05.11.2007

Антон СКВОРОНСЬКИЙ

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1225 від 04.07.2025p.

Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…»

Початок літа вже традиційно є «дитячим». Це не дивно, оскільки закінчується навчальний рік у школах і починаються літні канікули.

Найкращого часу для дитячих розваг важко знайти. На жаль, саме дитячих літніх заходів в нас проводиться, на думку автора, замало, і це погано. Діти найбільше потребують позитивних емоцій, особливо в такий важкий час. Але є люди, які постійно працюють для того, аби малечі та підліткам влаштовувати святковий настрій. І роблять вони це дуже вдало....

=>>>=

Літо, сонце і гори: тридцять восьма поїздка церкви «Христос є відповідь» у Карпати

Діяльність церкви «Христос є відповідь» настільки різнопланова, що писати про неї можна дуже і дуже багато. Але є напрямок, який сам по собі є унікальним. Це кількаденні поїздки в Карпати, які дають можливість їх учасникам не просто відпочити в горах, що саме по собі є задоволенням та користю, а й отримати новий стимул для життя.

Ініціатор та організатор поїздок пастор Тарас Сень дуже гарно та змістовно описує ці поїздки. Цього літа, з 16 по 20 червня, відбувся перший літній виїзд до Карпат, організований церквою «Христос є відповідь». Про те, як він пройшов, автор попросив розповісти Тараса Сеня....

=>>>=

У двох медичних закладах Рівненщини діє електронна черга на безоплатну заміну суглобів

На Рівненщині діє електронна черга на безоплатне ендопротезування – хірургічну заміну пошкодженого суглоба (здебільшого кульшового або колінного) штучним імплантом.

Ця послуга доступна у межах програми медичних гарантій у закладах, які мають договір з Національною службою здоров’я України....

=>>>=

	№316 від 05.11.2007p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477