Володимир Гоголь: “Одна з причин переходу на зовнішнє тестування - боротьба з корупцією.

- Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, детальніше про ті інновації, над якими зараз працюєте. На чому акцентуєте увагу?

Головна наша мета - це спростити і вдосконалити систему викладання фізики (у плані створення новітньої програми Володимир Гоголь вже чотири роки співпрацює з фірмою “Контур Плюс” - Авт.). Адже це один із найскладніших предметів, який потребує не тільки знання математики, а й логічного мислення. А світ не стоїть на місці: обладнання у сучасних школах - тридцятилітньої давності, а суспільство перейшло на електронні носії інформації. Способи засвоєння матеріалів та інформації потребують нового переосмислення. Тому ми вже розробили електронний навчальний посібник та віртуальні лабораторні роботи з фізики для сьомого класу (зараз працюємо над такими для восьмикласників), які Міністерство освіти вже погодило і, я думаю, з наступного навчального року запустить в користування по всіх школах України.

- Володимире Васильовичу, сьогодні шкільні програми буквально по всіх предметах просто перенасичені інформацією. Діти до вечора перебувають у школах на заняттях. До того ж, тепер учні ще до закінчення навчання в школі повинні визначитись із профілем майбутньої освіти. Чи не зарано ставити дитину перед таким вибором?

- Так, дійсно, мене самого іноді вражає перевантаженість дітей в сучасних школах. Скільки часу витрачається на речі, які повинні вивчатися за межами школи! Наведу такий приклад. Колись і до сьогодні представниками найосвіченіших осіб були греки. У Давній Греції тоді вивчалося лише п’ять предметів: філософія, риторика, математика, образотворче мистецтво та фізична культура. Ніякої зайвої інформації.

А у нас... Ось, до прикладу, в Львівській області хочуть ввести експериментальний курс “Корупція і боротьба з нею”. Якщо він дасть позитивні результати, то його викладатимуть по всій Україні. Але до чого це дітям? Хіба такий предмет потрібен в системі загальноосвітніх знань? Чому не зробити його у лекційній формі і тільки для бажаючих, без оцінювання?

Чи той же предмет “Безпека життєдіяльності”. Навіщо дітям повторювати одне й те саме? Чи вони гинуть на дорогах від того, що не знають, де світлофор? Ні, швидше, від того, що не дотримуються правил. Оце днями спостерігав таку картину: собака стоїть біля переходу і чекає, доки зелене світло для пішоходів з’явиться! Ось вам знання правил дорожнього руху.

А щодо ранньої профільної орієнтації, скажу, що це вимога часу. Звісно, тут є й плюси і мінуси. Але у сучасному розвитку треба чим раніш визначатися зі своїм майбутнім. Хоча це ж не означає, що, якщо ти обрав гуманітарні науки, не треба вчити математику.

- У цьому році зовнішнє тестування введено зі всіх предметів, в тому числі і з фізики. На Вашу думку, чи виправдовує себе такий спосіб оцінювання?

- Справа в тому, що одна з причин переходу на зовнішнє тестування - боротьба з корупцією. Але, відверто кажучи, до кінця доцільність цієї системи не мотивована. Це проблема не тільки України, а й всього світу, де ця система загальновживана.

За допомогою тестів можна визначити, наскільки дитина розуміється на тому чи іншому предметі. Але глибоких знань вони не відображають.

- Володимире Васильовичу, за стільки років праці у школі Ви, певне, навчили тисячі учнів. Керуючись досвідом, охарактеризуйте сучасну дитину.

- Люди, які хочуть вчитися, були і є. Так як і ліниві неуки. Так само і у ВУЗах. У нас просто викривлена логіка: американець платить за навчання - значить повинен вчитися, українець платить - будь-яка забаганка за ваші гроші.

Також діти сьогодні занадто залежні від машин. Вони менш практичні, ніж колись.

Я завжди звертаюсь до учнів на уроках: “Якщо ви на калькуляторі будете рахувати швидше, ніж я - усно, то я піду на пенсію”. Досі не вийшов. (Посміхається - Авт.)

І це реальна проблема, тому що діти відірвані від спілкування. Тепер їх розвиток більше віртуальний і вони не відчувають нагальної потреби в знаннях. Правильно, чому ж дитина піде грати в футбол, якщо можна це зробити за комп’ютером?

- Чого ж чекати нового в системі освіти найближчого майбутнього?

- Поживемо - побачимо. Головне - це вивести технічні науки зі стану занепаду. Адже держава гостро відчуває дефіцит інженерних кадрів. Інженерів з новим мисленням. Тепер маємо нового міністра освіти. Це людина ділова, абсолютно практична. Сам за спеціальністю фізик. Тому все залежить від того, як він побудує свою роботу.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: