Операція «Помста»,

В одному місті Р., у районі, забудованому приватними будинками, в одноповерховій халупі жила-поживала бабуся Галя - «божа кульбаба». І все б нічого, та було в старенької одне хобі - кішечок дуже любила. Не в тому розумінні, що їх добре годувала, а просто обожнювала - всіляко доглядала, пестила. І за декілька років такої жагучої любові до пухнастих тварин назбиралася в неї ціла нявкаюча капела. На радість пані Галини плодилася і розмножувалася вона прямо в її «хоромах». Усі сусіди тихцем злилися на нічні вистави хвостатих артистів, та й сморід від цього розсадника був нестерпний. Проте, зробити вони нічого не могли - на їх вмовляння бабуся не реагувала, а на мордобій руки не піднімалися.

На щастя, з'явився новий сусід - військовий у відставці, який понад усе любив порядок у всьому. Тому, звісно, не в його натурі було терпіти обмеження прав на здоровий сон і свіже повітря. Декілька разів бабусі віддавалася сувора команда «очистити територію від паразитів», якою вона вперто ігнорувала. Отож, військовий вирішив перейти до рішучих дій.

Вибравши день, коли баба Галя пішла на базар за порцією «Кіті-кета» для своїх улюбленців, відставний військовий взявся за виконання спланованої операції. За допомогою свого друга і шматка ковбаси зібрав усіх кішок в два мішки і поніс у напрямку загального відхожого місця. Одна з кабін для вищого пілотажу закладу типу «сортир» була напівзруйнована, та й вигрібна яма з відповідним вмістом була неглибока. Бравий вояка висипав уміст мішків у яму і за хвилину підклав дошку, щоб кішки не втопилися. Потім з почуттям виконаного обов'язку подався з другом пити горілку. Кішки ж, вибравшись з ями, гуртом помчали до свого «кубла». Через кватирки позабиралися всередину і продовжили своє звичне життя - повзали на столах, диванах, шафах тощо.

Відтоді пані Галина охолола до кішок. У неї тепер немає навіть тарганів.