Кишенькові злодії:

Днями о десятій годині ранку в третій опорний пункт охорони порядку міста Рівного прийшов чоловік похилого віку зі слізьми на очах благати про допомогу. Взявши 200 гривень зі своєї й так мізерної пенсії, він пішов на продовольчий ринок, щоб купити продуктів, та залишився без грошей і без харчів. Кишенькові злодії пограбували дідуся, викравши в нього гаманець, у якому були гроші і паспорт. Крадіжка була зареєстрована правоохоронцями. Провели перевірку підозрілих осіб, які проживають неподалік від ринку та раніше були судимі, а також місцевих наркоманів. Та, на жаль, поки що порушників не знайдено.

Від кишенькових злодіїв страждають усі. Напевне, кожен третій у своєму житті був обкрадений вправними руками “щипача”(так їх ще прийнято називати). І якими б кмітливими та уважними ви не були, проте “щипачі” знають свою справу і обов’язково знайдуть момент, коли ви не зможете вслідкувати за вправністю їхніх рук.

Хто вони, як “працюють” і коли? А також - як від них вберегти свої гаманці і сумки? Про це нам розповість начальник дільничних інспекторів МВ УМВС України в Рівненській області Андрій МАРЧИШИН.

Фото восьми невідомих

Нещодавно в маршрутних таксі розвісили фото кишенькових крадіїв. Люди з підозрою вдивляються в обличчя попутників, щоб випадково не стати жертвами вправних злочинців.

- Розміщення фото в маршрутних таксі - це частина профілактичної роботи для запобігання злочинності, - зазначає пан Андрій Марчишин. - Підняли стару картотеку злочинців, роздрукували обличчя 16-ти найбільш підозрілих осіб. Зазвичай це люди, які раніше були судимі за крадіжки.

- Така профілактика дає позитивний результат?

- Звичайно. Після створеного пошукового відділу, а також введення всіх можливих профілактичних робіт, кількість крадіжок, порівняно з минулим роком, відчутно зменшилася. Якщо раніше було шість крадіжок у день, то зараз - дві-три.

Умілі руки кишенькових злодіїв

- Вони можуть обібрати людину до копійки, - застерігає пан Андрій. - Останнім часом поширилася тенденція розрізати пакети та сумки. Зазвичай працюють групами: хтось відволікає потенційну “жертву”, інший у той самий час грабує. Потім швидко передають вкрадену річ один одному, що утруднює затримання злочинця, навіть якщо його вдалося впіймати на “гарячому”.

Мобілку, наприклад, можуть поцупити таким чином.

Перший спосіб: до вас підходить юнак і каже, що в його телефоні сів акумулятор, а йому потрібно терміново зателефонувати. Тільки-но мобілка опиняється у нього в руці - він негайно “робить ноги” за наперед визначеним маршрутом, а ви лишаєтеся безпорадним.

Другий: викрадають з сумочки, кишені, чохла на поясному ремні.

Третій спосіб: просто висмикують з рук.

Школа кишенькових злодіїв

- Мені відомо про школу кишенькових злодіїв у Херсоні, - розповідає пан Марчишин. - Навчалися вони за таким методом: вішали дзвоники на кишені й намагалися щось звідти поцупити таким чином, щоб не спричинити жодного шуму. Після такої школи малодосвідчені підмайстри стають справжніми умільцями. А спіймати професіонала практично неможливо.

Найнебезпечніше - у переповненому транспорті

- В яких саме місцях найчастіше працюють “щипачі”?

- Найчастіше - у місцях великого скупчення людей: у центрі міста, на продовольчому ринку, а також на зупинках, коли людина відволікається, чекаючи свою маршрутку, - застерігає Андрій Марчишин. - Та найнебезпечніше - в переповненому транспорті, і, якщо злодій - професіонал, то він здатен вкрасти тихо й непомітно. Улюблені маршрути щипачів: тролейбус за маршрутом №3 та маршрутне таксі №64.

- О котрій годині кишенькові злочинці виходять на “роботу”?

- Вони виходять “працювати” з сьомої години ранку до дев’ятої, коли всі їдуть на роботу. - розповідає пан Марчишин. - А також - з 20.00 до 21.00 години, - коли повертаються додому. Проте на ринку у них інший графік “роботи”: з восьмої до десятої години ранку.

- Серед підозрюваних, насамперед...

- Раніше судимі за крадіжку й ті, які на даний час є безробітними, - зазначає пан Андрій. - А також особи, які вживають наркотичні засоби. Адже вони невідомо звідки беруть чималенькі суми, які витрачають на наркотики.

- Які категорії населення найчастіше стають жертвами злодіїв?

- Постраждалими найчастіше виявляються пенсіонери та інваліди, - зазначає Андрій Марчишин. - Тобто, той прошарок людей, які найменш захищені. А також жертвами можуть стати неуважні громадяни, які тримають цінні речі у легкодоступних місцях, а сумки - відкритими.

- Такі крадіжки - це суто чоловіче ремесло?

- Ні. Серед кишенькових злодіїв є також і жінки, але їх зазвичай менше, - продовжує розмову Андрій. - І одягаються вони, як усі. За зовнішнім виглядом відрізнити злодія від пересічного громадянина практично неможливо.

Заявляти про крадіжку необхідно!

Дуже часто людина, яка постраждала від “щипачів”, не заявляє в міліцію про вчинений злочин. Люди не вірять, що вкрадену річ їм вдасться повернути.

- Це є неправильним рішенням - не заявляти в міліцію, - стверджує пан Андрій. - Замовчуючи про злочин, самі ж потерпілі ускладнюють боротьбу зі “щипачами”. Тому я закликаю постраждалих заявляти в міліцію про напади-крадіжки. Чим більше таких заяв, тим швидше можна буде щось вирішити зі статусом злодюжок у місті. Принаймні, іншого шляху не видно, а дарувати їм зайвий шанс - означає ризикувати бути обкраденим знову. Із моєї практики відомо багато випадків, коли ми ловили злочинця і він зізнавався у всіх скоєних гріхах. Але за відсутністю заяв ми не могли знайти постраждалих.

Людмила ІЛЬНИЦЬКА

“Щоб порушити кримінальну справу, мінімальна крадіжка має бути на суму не менше 772 гривень 50 копійок, - повідомляє Андрій Марчишин. - Якщо крадіжка менш вартісна, то ми відмовляємо у порушенні кримінальної справи.”

Скориставшись краденим паспортом, кишеньковий злочинець може взяти кредит на чималеньку суму грошей або ж, наприклад, побутову техніку, і продати її на ринку.

Тактика крадіїв

• У переповненому транспорті зловмисники використовують метод “буфера”. Злодюжки затискують людину з обох боків і починають активно бесідувати через її плече. Різкого поштовху у транспорті достатньо, щоб вміст кишень жертви перекочував до рук “щипачів”.

• На вулиці зловмисники обирають таку тактику. Один із них іде назустріч пішоходу, ніби ненароком штовхає його і ввічливо просить вибачення. У цей час спільник за спиною жертви проводить ревізію її кишень. Є й такий прийом: штовхають, потім обертаються, усміхаються, обнімають за плечі: “Вибач, брате, я ненавмисне”. Ці дотики не випадкові й у жодному разі не від щирого серця.

Кілька універсальних порад від правоохоронців, як вберегти гаманці, мобілки та сумочки від спритних на руку зловмисників

• Не тримати мобільний телефон та портмоне у легкодоступних місцях: у задніх кишенях, на шнурах (їх нескладно зрізати), а також у футлярах на кнопках та липучках (вони легко відчиняються).

• Сумочку тримати перед собою і обов’язково перевірити, чи вона замкнена.

• Найбільше крадіжок скоюється під час штовханини при посадці в транспорт і при русі транспорту з місця або його зупинці. Саме в цей час будьте найуважнішими!

• Бажано тримати гроші в різних місцях (особливо якщо у вас із собою велика сума), важкодоступних для вмілих рук злочинця.

• Головне, будьте уважними. Адже злочинці вишукують жертву не лише з огляду на товщину її гаманця, але й звертають увагу на її пильність. А трюки, з допомогою яких їм вдається “обчистити” жертву - незліченні, тож у громадських місцях будьте пильні.

• Якщо з вами все ж таки трапилася ця прикра неприємність, негайно телефонуйте в міліцію.

Нас обікрали

Анастасія, 43 роки

- Пам’ятаю, стала очевидцем однієї крадіжки. Їду в тролейбусі, а переді мною сидить дівчина і тримає в руках мобільний телефон. Тролейбус зупиняється і в цей момент хлопець висмикує телефон з рук дівчини і вибігає з транспорту. Двері зачинилися і тролейбус рушив. Дівчина була ошелешена...

Зоя, 32 роки

- Мене якось протягом двох тижнів обікрали тричі. Один раз точно обікрали, а два інших - просто були спроби. Заходжу, точніше, забиваюся після робочого дня у маршрутку. Дивлюся на свою сумку, щоб гаманець дістати і бачу, що блискавка розстібнута. Думаю, дожилася - блискавку застібати забуваю. Дивлюся, а гаманця вже нема. Засмутилася страшенно (гаманець шкода, хоча грошей у ньому майже не було). Минає рівно тиждень. Той самий маршрут. Знову - “біс поплутав” - сумку “в зуби не узяти”, дивлюся - сумка порізана (але гаманець на місці, мабуть, не встиг, гад!). Сумку шкода, нова була. Загалом, минає ще кілька днів і все там же (куди діватися, на роботу ж їздити треба!) цей гад лізе до мене в кишеню, а там нічого немає! (у цей момент я, слово честі, пожалкувала, що там не було капкана або електрошоку).

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: