Мирослав Семанів не довіряє лікам від грипу

- Мирославе Михайловичу, які зміни сталися в роботі медичного закладу з часу, коли ви його очолили?

- На посаді головного лікаря обласної лікарні я всього два тижні, тому ще не можна сказати, що встиг зробити багато. Однак вже заплановано цілий ряд заходів, які значно покращать роботу даного медичного закладу. Але оскільки плани тільки починають реалізовуватись, то не розкриватиму усіх секретів. Скажу лише, що завдяки цим заходам зможемо якісно підвищити рівень медичного обслуговування, порівняно з сусідніми областями. На сьогоднішній день у нас є розробки методів з надання медичної допомоги в передінфарктному стані населенню нашої області, з раннього виявлення інфарктів та їх ефективного лікування. Запитаєте, у чому заключаються методи? У нас є прекрасний апарат - анґіограф, якого ніде немає у Західній Україні. На ньому працюють наші найдосвідченіші фахівці, цілий ряд серцевих хірургів, які пройшли відповідну підготовку за кордоном і отримали глибокі знання, навчаючись у найкращих медичних закладах Польщі, Америки, Франції тощо.

Своєю роботою ми плануємо охопити населені пункти в радіусі 50-60 кілометрів від Рівного, що дозволить врятувати якомога більше людей. От, наприклад, у когось в Гощі стався серцевий напад. Спеціально навчений персонал своєю «швидкою» або наш реанімобіль везтимуть хворого в кардіологічний центр, де у відділенні серцево-судинної хірургії йому зроблять обстеження коронарографії і одразу ж визначать, які судини пошкоджені. Тут же буде проводитися стентування, тобто відновлення прохідності судин, які постачатимуть кров до серцевого м'яза.

- Чому настільки важливо якомога швидше зреагувати у даній ситуації?

- Уся справа в тому, що від перших проявів інфаркту у медиків є лише чотири-шість годин для надання необхідної допомоги, аби серце лишилося непошкодженим. Якщо цього не зробити, на ньому утворюється некроз, який потім заживає рубцем з різноманітними ускладненнями, залишаючи людину на все життя інвалідом. Після цього людині не можна фізично та морально себе перевантажувати, хвилюватися. Ми будемо намагатися вести активну боротьбу з такою інвалідністю та щоб знизити рівень смертності населення Рівненщини. Справа впирається в кошти для закупівлі розхідних матеріалів, стентів. Так, один стент (трубочка, якою замінюють пошкоджену частину судини) коштує вісім тисяч гривень, а на одну операцію їх потрібно дві-три.

- А яку медичну апаратуру планує придбати обласна лікарня?

- Наразі ми закладаємо в обласний бюджет мільйон двісті тисяч гривень для придбання всього необхідного. Наприклад, купуватимемо спеціальний апарат - ехокардіограф та холтер - монітор, щоб займатися діагностикою та лікуванням порушення ритму серця та інших серцево-судинних захворювань, які можуть викликати раптову смерть. До нас звертається надзвичайно велика кількість хворих із такими проблемами. Загалом, від цієї недуги помирає найбільше людей у світі, Україні та в Рівному, зокрема. Найновішою апаратурою, перш за все апарат для УЗД серця, будемо оснащувати кардіологічний диспансер. Нещодавно закупили запчастини до резектоскопа, адже після довготривалої роботи він вийшов з ладу. Тепер знову зможемо проводити складні операції з приводу пухлин сечового міхура, передміхурової залози та аденоми простати без розрізу. До того ж, ми цього року довели до ладу відділення реанімації, найкраще на цей час в Україні, відремонтували приймальне відділення. Для більшої зручності, об'єднали серцево-судинне відділення, яке знаходилося у різних корпусах, та розділили торакальне і пульмонологічне, створюємо ендоскопічне відділення.

- Які проблеми обласної лікарні наразі найгостріші?

- Основна, звичайно, - нестача коштів. На наступний рік для обласної лікарні виділено 20 мільйонів 400 тисяч гривень, але тільки на зарплату буде витрачено 19 мільйонів. Як бачимо, на ліки та харчування лишається трохи більше півтора мільйона, а тільки на забезпечення повноцінного функціонування штучної нирки потрібно п'ять мільйонів. Я, як депутат обласної ради, за підтримки депутатів медичної комісії з охорони здоров’я, буду вимагати вдвічі більше коштів на основні потреби. Наш медичний заклад - це величезна машина, в якій працює більше тисячі семисот працівників і яка щодня приймає понад сто пацієнтів. Щодо харчування, то на нього також виділяється небагато - всього дві гривні на людину за добу. Дякувати Богу, що допомагають спонсори: хто борошном, хто іншими продуктами.

- Україна в найближчий час очікує спалаху епідемії грипу. Як із цією недугою боретесь особисто ви?

- Моя сім'я ніяких щеплень не робить і переносить хворобу «на ногах», довіряючи народним антибіотикам: цибулі та часнику. Щодо нетрадиційної медицини, то ті, хто займається лікуванням травами, часто кажуть, що вони від усього лікують. На що їм відповідаю: «Якби трави дійсно допомагали, то корова, яка тільки ними й харчується, жила б 300 років, а не 15». Лікувати можна всім, аби це не шкодило. А то люди «лікуються-лікуються», а потім приходять до нас за спеціалізованою допомогою.

- Пане Мирославе, а чи маєте ви якісь забобони, перестороги?

- Не скажу, що надто забобонний, але ніяких операцій в п'ятницю 13 числа намагаюся не проводити. Бо у такі дні навіть звичайний укол чи наркоз, який застосовується щодня, може стати причиною смерті. У моїй практиці бували подібні випадки, тому перед кожною операцією щиро молюся і намагаюся не пропускати церковні богослужіння.

Не встиг пан Мирослав закінчити розмову, як в кабінет зайшли його колеги і повідомили, що хворий вже на операційному столі і готовий до операції. Не гаючи часу, головний уролог області одразу ж вирушив виконувати клятву Гіппократа, пообіцявши, що з «РР» він ще неодноразово зустрінеться.