Вдалим виступом у Луцьку

На фоні цих іменитих клубів секція теквандо виглядає справжнім немовлям, адже відкрилася вона в Рівному лише три місяці тому.

Проте юний вік, як довели вихованці рівненських тренерів Руслана Глеги та Івана Нечипорука, - аж ніяк не перешкода, щоб довести свої бійцівські якості. Красномовним свідченням цьому став виступ наших спортсменів на Кубку Люберта, що відбувся цими днями в Луцьку. Зокрема, рівняни, вперше виступаючи на змаганнях, вибороли одну золоту, дві срібні та п'ять бронзових медалей.

- Звісно, прозаймавшись у секції лише три місяці, наші вихованці поки що не мають жодних спортивних розрядів, тобто виходили на поєдинки з білими поясами проти значно досвідченіших суперників, - розповідає Іван Нечипорук. - Проте нам з Русланом Глегою вдалося вселити в них упевненість у собі, доводячи, що в спорті головне не колір поясу, а, передусім, бійцівські якості. Це й допомогло їм впевнено виступити на турнірі, створивши в Луцьку справжню сенсацію.

За словами тренера, звичайно, юним теквандистам необхідно багато працювати, аби сягнути висот майстерності. До речі, маючи за плечима солідний досвід занять бойовими мистецтвами, Руслан Глега (понад 12 років практикує джіо-джіцу) та Іван Нечипорук (в минулому рукопашник, а нині помічник тренера з джіо-джіцу) самі нещодавно взялися за освоєння техніки теквандо. Отож, щотижня відвідують заняття в свого нинішнього наставника - керівника Волинської федерації теквандо, володаря чорного пояса Олександра Кінаха.

- Найскладніше для наших учнів наразі - освоєння стрибкової техніки, - каже Іван Нечипорук, - однак, зважаючи на їхні досягнення, можна сміливо сподіватися, що невдовзі вони успішно представлятимуть Рівне на спортивних аренах крани та світу. А якщо взяти до уваги, що теквандо внесене до олімпійських видів спорту, маємо надію, що наші вихованці братимуть участь у найпрестижнішому спортивному святі планети. Зрештою, як не один день Москва зводилася, неможливо за кілька місяців виховати висококласного бійця. Проте, якщо в житті є чітка ціль, рано чи пізно вона знайде своє втілення.

Немає сумнівів щодо цілеспрямованості як Руслана Глеги, так й Івана Нечипорука, котрі вдень працюючи на роботі, щовечора та кожні вихідні проводять у спортивному залі. Свою техніку відшліфовують і вихованців майстерності навчають. До речі, окрім теквандо, яким нині займається майже 70 учнів, Руслан Глега та Іван Нечипорук ведуть секцію джіо-джіцу, де тренуються спортсмени від шести до тридцяти років. А ще вони окремо навчають вмінню самозахисту журналістів рівненських ЗМІ. До речі, наші колеги дуже схвально відгукуються про своїх спортивних наставників.