Соціальна хвороба, від якої помирають люди

У Рівненській області щодня виявляють 2-3 хворих на туберкульоз, стверджує головний фтизіатр нашого краю, заступник головного лікаря з лікувальної роботи Рівненського обласного тубдиспансеру Микола ОРДИНСЬКИЙ (на фото):

- За 2008 рік у нас виявили 879 хворих. Тим часом у 2007-му число хворих склало 864.

На жаль, майбутнє - вельми невтішне. Зважаючи на соціально-економічні труднощі в Україні, на тлі нинішньої епідемії туберкульозу прогноз на найближчі 10 років такий:

а) за гірших, ніж сьогодні, соціально-економічних умов в Україні захворюваність на ТБ може підвищитися удвічі, а смертність - у 2,5 разу;

б) за сьогоднішніх соціально-економічних умов у країні захворюваність на ТБ може підвищитися в 1,5 разу, а смертність - в 1,7 разу;

в) за кращих соціально-економічних умов в Україні захворюваність може підвищитися на 5-10 відсотків, а смертність - знизитися на 10 відсотків.

- Про кращі умови говорити нині не доводиться… Та все ж якісь закони мають діяти, позаяк цивілізовані країни бояться туберкульозної України більше, аніж вогню.

- Виконання Закону України “Про затвердження Загальнодержавної програми протидії на туберкульоз у 2007-2011 роках” дасть змогу закріпити ті позитивні тенденції, які намітилися в епідемічному процесі, забезпечити щорічне зниження на 1відсоток показників захворюваності та смертності від туберкульозу серед населення, запобігти розвитку хіміорезистентного туберкульозу, підвищити ефективність лікування, удосконалити підготовку і перепідготовку медичних працівників та поліпшити діагностику туберкульозу.

Причинами ж росту туберкульозу є:

1) соціально-економічна криза в країні (алкоголізм, наркоманія, безробіття, бідність, стрес);

2) погіршення добробуту й освіченості народу;

3) недоступність медичної допомоги для більшості населення;

4) погіршення фінансування охорони здоров’я і непристосованість її до ринкових умов.

ТУБЕРКУЛЬОЗНА ГРУПА РИЗИКУ

1) особи, що кашляють 2 тижні й більше;

2) контактні із хворими на туберкульоз;

3) ув’язнені та ті, що повернулися з ув’язнення;

4) алкоголіки, наркомани;

5) безробітні, бездомні, жебраки;

6) мігранти, переселенці, біженці;

7) ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД;

8) хворі з імунодефіцитом, цукровим діабетом, силікозом тощо);

9) медичні працівники;

10) діти, котрі тривало й часто хворіють.

За рекомендацією ВООЗ, до групи ризику відносять прошарок суспільства, серед якого захворюваність на ТБ більша 100 на 100 тис. цього прошарку.

Джерела інфекції:

хворий на ТБ, що кашляє, або виділяє бактерії з молоком, сльозами, калом, сечею, спермою тощо.

Передача інфекції повітряно-крапельним шляхом через інфіковані крапельки або повітряно-пиловим, контактним.

Ризик інфікування залежить від кількості інфекційного матеріалу та тривалості вдихання зараженого повітря.

Протитуберкульозні правила

- Головні завдання профілактики туберкульозу - це запобігання зараженню здорової людини, повна ліквідація джерела інфекції, раннє виявлення і, звісно, лікування хворої людини, - переконаний лікар ультразвукової діагностики Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В.Поліщука Юрій БУР.

Враховуючи шляхи зараження на туберкульоз (повітряно-крапельний, пиловий) можна стверджувати, що в повсякденному житті головну роль відіграє санітарна профілактика й суворе дотримання хворим правил особистої гігієни.

Хворі на туберкульоз не повинні допускатися до роботи в дитячих закладах, школах та закладах громадського харчування.

Якщо туберкульоз уперше виявлений, то оздоровча робота починається з госпіталізації хворого і проведення в приміщенні заключної дезінфекції працівниками санепідемстанції.

У туберкульозного хворого мають бути окремий посуд, рушник, постільна білизна, які систематично повинні знезаражуватись.

Найбільш небезпечним інфекційним матеріалом є мокрота хворого, яку обов’язково потрібно знезаражувати деззасобами.

Люди, які були в контакті з хворими, повинні пройти флюорообстеження у протитуберкульозному диспансері. У першу чергу це стосується дітей, підлітків, вагітних жінок. Дітей обстежують 4 рази на рік, дорослих – двічі на рік. Контакти хворого з дітьми необхідно обмежити. Такий хворий не повинен брати дітей на руки, цілувати їх і разом з ними спати в одному ліжку. Якщо в квартирі є новонароджена дитина, то хворого госпіталізують у лікарню на 1,5 місяця. Цей час необхідний дитині для вироблення імунітету після вакцинації БЦЖ, яку дитина одержала в пологовому будинку.

І ще одне стосовно гігієни кашлю. При кашлі й чханні хворий повинен відвертатися від здорових людей, які знаходяться поблизу, прикриваючи ніс і рот носовичком або хоча б тильною стороною руки. Хворому необхідно часто мити руки й міняти носовички (а найкраще мати разові паперові).

Основним методом активного виявлення туберкульозу в нашій державі залишається флюорографія, яка повинна проводитися всім людям дорослого віку раз на рік. Дітям роблять флюорографію з 15 років один раз на два роки.

Важливе значення має проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення: бесіди, виступи по радіо і телебаченню, розповсюдження літератури.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: