Древня сучасна фіброміома

Міому діагностують у 25-35 відсотків жінок. Далі - більше й гірше: після сорока років ця напасть чекає на понад 55 відсотків жінок. Останнім же часом неухильно зростає і число міом у жінок молодшого віку. Насправді реальна кількість залишається невідомою у зв’язку з безсимптомним перебігом хвороби у 70 відсотках випадків. Офіційна медицина зазвичай бореться з міомою за допомогою оперативного втручання. Про деякі нюанси діагностування та перебіг хвороби розповідає лікар-гінеколог жіночої поліклініки №2 Василь ЛЕГЕНЧУК (на фото):

- Залежно від елементів, що утворюють доброякісну пухлину, на сьогодні розрізняємо міому матки - пухлинне утворення із гладких м’язових волокон та фіброміому матки - пухлинне утворення, що утворюється із гладких м’язових волокон та волокон сполучної тканини. Міома є результатом цілого комплексу патологічних змін в організмі жінки, обумовлених як ендокринними порушеннями, так і хронічними інфекційно-гіпоксичними процесами в міометрії, спадковими факторами та функціональними порушеннями в системі гіпоталамус-гіпофіз. Причинами виникнення фіброміоми матки є гормональні порушення в організмі. Такі зміни, як правило, з’являються у дівчат з нестійкою нервовою системою. До цього спонукає алкоголь, наркотики, багатогодинне сидіння перед телевізором та за комп’ютером. Також до зміни чутливості тканини матки до гормонів призводять часті аборти, запалення матки, придатків, мілкостінні зміни у яйниках.

- Які симптоми хвороби?

- Для клінічного перебігу пухлин має значення розташування фіброматозних вузлів. Прояви захворювання залежать від віку, розмірів і розташування міоматозних вузлів, що супроводжує патологію. Адже вузли можуть розвиватися у внутрішньому шарі слизової порожнини матки, змінюючи її величину й форму та перешкоджаючи її скороченню. Це, в свою чергу, призводить до масивних маткових кровотеч і малокрів’я жінки. Вузли, що розвиваються у середньому шарі тіла матки, зазвичай мають більш гладкий перебіг, попри свій ріст. Відомо, що вузли можуть виростати в діаметрі до 15-25 см і більше. Та найбільших розмірів сягають вузли, що розвиваються у зовнішньому шарі матки. Вони здавлюють органи малого тазу черевної порожнини, що й викликає біль та клініку сечового міхура або кишківника. За розміром розрізняють пухлини матки, що швидко ростуть упродовж року й ті, що ростуть повільно й упродовж багатьох років залишаються великими.

- А коли потрібно негайно видаляти вузли?

- Фіброматозні вузли, що розвиваються у третьому (зовнішньому) шарі матки, можуть рости на ніжці, котра може перекручуватися й викликати клініку гострого живота, що й потребує термінової операції.

Вузол, що розвивається у порожнині матки, може народитися сам, викликаючи больовий синдром, а також більшу чи меншу кровотечу.

Про поведінку жінки, у якої виявлено фіброміому матки, і про те, як це впливає на вагітність, а також про вплив на жіночий організм пухлин при клімаксі, читайте у наступному числі Ракурсу Здоров’я.

Фактори ризику розвитку міоми матки:

· спадкоємна схильність (наявність міоми матки в прямих родичок);

· порушення менструальної функції;

· порушення репродуктивної функції (безплідність, невиношування вагітності);

· порушення обміну речовин (ожиріння, цукровий діабет);

· кількаразові аборти і діагностичні вискоблювання.

Основні ознаки:

· маткові кровотечі;

· порушення сечовипускання;

· запори;

· біль унизу живота й у попереку.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: