Куди “котиться” “Рівнеазот”?

Спеціалісти центру зайнятості говорять, що надати роботу для рівненських хіміків буде важко, бо подібних підприємств, на яких можна працевлаштувати усіх цих людей, в Рівному немає, та й багато мають специфічну професію. “Для цих людей у нас недостатня кількість вакансій”, - повідомляє Андрій Васильович.

Із цієї кількості звільнених працівників 318 - пенсіонери, тож для них немає нагальної потреби підшуковувати роботу, хоча вони можуть звернутися до центру зайнятості щодо можливого працевлаштування. Також ряди безробітних поповнять 346 осіб, які доїжджали на (тепер колишнє) місце роботи із районів області. Зокрема, серед загальної кількості звільнених є й ті люди, які отримали надання дострокового виходу на пенсію, у зв’язку із небезпечними умовами праці.

Проте, як зазначив пан Грещук, частина звільнених з “Рівнеазоту” не чекають, коли минуть два місяці, а звільняються за згодою двох сторін і вже приходять реєструватися до міського центру зайнятості. Загалом, за прогнозами центру, на пошук роботи прийдуть 900 осіб.

Та, на превеликий жаль, керівництво підприємства ситуацію і причину звільнення своїх працівників коментувати відмовилося. “Я не буду пояснювати це рішення, не було відповідної вказівки від генерального директора”, - стримано говорить помічник генерального директора ВАТ “Рівнеазот” Ігор ЛОПАЦЬКИЙ. Проте пан помічник не виключає ревного бажання передати те, що належить хімічному гіганту, а саме - гуртожитки - у комунальну власність міста. Принаймні власники заводу проти цього не заперечують. Адже утримання одного гуртожитка обходиться їм на рік у 500-700 тисяч гривень. Палац культури “Хімік” коштує їм удвічі більше.

Самі ж робітники достеменно не знають головної причини їхнього звільнення. Працівник хімічного гіганту, старший майстер технічного обладнання Сергій МАЦЮК розповів про пояснення, які надало їм керівництво підприємства. “Планове скорочення відбувається у зв’язку з тим, що завод не працює, і при такій дорогій ціні на газ наша продукція є нерентабельною”, - каже Сергій Анатолійович. Та на думку пана Мацюка, у цій справі є деякі недомовки. Він стверджує, що людей просто обдурили: спочатку всім сказали написати заяви на триденний робочий тиждень, а невдовзі розпочали планове скорочення. Як роз’яснило керівництво своїм працівникам, перша хвиля скорочень є лише початком, бо якщо ситуація не зміниться на краще, то наступним кроком стане планове звільнення ще 1500 осіб, і - “пішло-поїхало”, можливо, й до повного закриття заводу.

Пан Сергій працював на заводі недовго, лише 1,5 року. Йому зараз 51. Де шукатиме роботу - гадки не має, адже у такому віці ніхто й нікому не потрібен, всі хочуть “до 40-а”. Та й на заводі юних працівників немає, всі із солідним стажем роботи. За словами Сергія Мацюка, свій “відбір” по скороченню працівників Михайло Заблуда пояснив просто: “Я не дивлюся на особистості, а просто скорочую посади”.

Працівники стверджують, що затримки із заробітною платнею не було: давали аванс і решту зарплати вчасно, та тепер з’явилися нерегулярні виплати. “Все свідчить про повне закриття заводу”, - стурбовано висловлює свою думку пан Сергій. Не інакше, як катастрофою, може обернутися такий масштабний наплив людей на міський центр зайнятості.

Ніхто не береться прогнозувати майбутнє ВАТ “Рівнеазот” - світле воно чи темне, навіть сам генеральний директор того не знає. Знає, мабуть, лише власник.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: