За церковною традицією, фарбувати яйця потрібно в Чистий четвер, у день, коли заведено прибирати в домі, купатися й стригтися. А ще саме писанки або крашанки - це оберіг і найкращий великодній подарунок друзям і близьким.
Досить часті випадки, коли люди клюють на рекламу фірми, що висилає товари відомих марок за смішною ціною. Потім роблять замовлення і через певний час приходить посилка. А відкривши її, бачать товари дешевої якості з етикеткою “made in china”. Що можна зробити в такій ситуації? Це навіть не можна назвати агресивним маркетингом, це більше схоже на шахрайство.
Маргарет Тетчер (Робертс), баронеса Тетчер з Кенстевена, народилася 13 жовтня 1925 року в Грантаме, графство Лінкольн, Англія. Її батьки - швачка і крамар. Сім’я Робертс жила суворим життям - не стільки тому, що набожний батько проповідував ідеї аскетизму, стільки, що вічно не вистачало грошей. У квартирі майбутньої баронеси не було ні гарячої води, ні туалету. Пізніше Маргарет називали різними іменами: і зубочисткою, і занозою, і зубрилкою, і розумницею. І лише набагато пізніше до цих прізвиськ додалося ще одне, під яким її знатиме весь світ - Залізна Леді.
Ірина страшенно не любила дня свого народження. Можливо, тому що ця дата щораз асоціювалася у неї з якимось прикрощами. Навіть якщо і були там приємні моменти, то ложка дьогтю завжди псувала бочку меду. У дитинстві вона часто залишалася без подарунка, чи отримувала його із запізненням. Так складалися обставини. Пізніше, вже у дорослому віці, у цей день щораз виникали непередбачені ситуації (хвороби дітей, відрядження чоловіка) і повноцінного свята ніколи не виходило. Тому якось після чергової невдачі вона прийняла рішення: ніколи не відзначати День народження, принаймні нічого не планувати. Так трапилось і цього року.
У 1964 році на Міжнародному фестивалі естрадної пісні в Сопоті польська співачка Анна Герман виконанням пісні Катаржини Гартнер “Танцюючі Еврідіки” завоювала першу премію, і на деякий час зникла з поля зору шанувальників. Пісня “Танцюючі Еврідіки” звучала всюди, а відомості про виконавицю зводилися до короткого: “Міжнародна зірка, що ви хочете, гастролює де-небудь...”
Почувши комплімент, актриса не сприймала його як належне, а з радістю відповідала: “Це більше, ніж я заслуговую, але не більше, ніж може вмістити моє серце”. І в ньому справді вмістилося багато чого: океан любові, море радості, річки розчарування і озеро надії.
Наприкінці 90-х одна симпатична дівчина з глухої тайги дісталася до Транссибу десь у районі Забайкалля з метою підсісти на поїзд, що йде до Владивостока. Провідниця поїзда підійшла та пояснила їй, що вільних місць немає, крім одного в двомісному люксі. Але порядній дівчині в це купе краще не сідати. “А що там не так в цьому купе?” - Злякано запитала дівчина. “Там брудний іноземець. Страшний такий, величезний, неголений, немитий, божевільний, напевно”.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 