Усе пізнається у порівнянні, впевнений Микола ЯРОЩУК

Як результат, сьогодні Рівненська торгово-промислова палата є одним із центрів ділової активності у регіоні, аграрний і промисловий потенціал якого добре відомий не лише на теренах України, але й за її межами. Щороку колектив палати, під керівництвом Миколи Яковича, впевнено реалізовує регіональні програми і є унікальним сервісним центром із просування товарів та послуг малого та середнього бізнесу на нові ринки. Вони працюють під девізом: “Ми впевнено дивимося у майбутнє і відкриті для ділового співробітництва”, а значить - бачать перспективи, без яких неможливий успіх.

- Микола Якович, коли Ви зрозуміли, що налагодження зовнішньоекономічних зв’язків реально розпочинати із регіональних ініціатив, адже як людина старого гарту, ви виховувалися у світі чіткої централізації?

- Все пізнається у порівнянні. Адже дійсно, коли я працював на господарській роботі при Радянському Союзі - усе проходило планово: за нас думали, приймали рішення і говорили куди піти. Тобто, обмежували будь-яку ініціативу. А коли Україна здобула незалежність, і ринкові відносини змінили свою форму, настав час вільного використання колишніх напрацювань. І ос-кільки радянська культура виховання наклала свій відбиток на мій світогляд, потрібно було перебудовуватися буквально на ходу.

До цього мало хто був готовий. Тож, коли почав розвиватися малий бізнес і з’являтися нові форми спілкування “товаровиробник-постачальник-споживач”, необхідність у створенні єдиного регіонального регулятора, яким згодом стала Рівненська торгово-промислова палата, була надзвичайною.

- Як Ви зрозуміли, що саме потрібно робити?

- Я здобув величезний досвід як начальник відділу зовнішньоекономічних зв’язків ОДА, потім як перший заступник начальника обласного уп-равління ЗЕЗ, Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків. Перші ази таких на перший погляд складних процедур як ліцензування, митні правила оформлення тощо ми отримували частинами. Ніхто нічого не знав, а нові ринкові реалії вимагали швидкого пристосування до них. І коли той багаж необхідних знань для роботи у сфері зовнішньоекономічних зв’язків був зібраний, його потрібно було укорінити, закріпити на регіональному рівні та передати всім учасникам нових ринкових відносин.

Кожен із сучасних підприємців, який починав свій бізнес саме у той період, виглядав, як жовтороте курчатко, яке не знало, з якого боку підійти до справи. Тому наші спеціалісти почали їздили за кордон здобувати досвід. Я, наприклад, стажувався у Лондоні, Китаї та країнах Європи, бо мені, як людині старої трансформації, потрібно було на власні очі побачити, як виглядають сучасні ринкові відносини, зрозуміти, які можуть з’явитися труднощі у їх впровадженні, та яким може бути результат від правильної та поетапної інтеграції.

- Чому тоді, лобіюючи фактично інтереси України за кордоном, такий орган, як Торгово-промислова палата не є державним?

- Іноземці не хочуть мати нічого спільного з нашими чиновниками, які нібито мають виступати фільтром від нечесних посягань. Однак у голові іноземців навіть не вкладається розуміння того, що бізнес може бути нечистим.

Тому виникла нагальна потреба у створенні органа-посередника між державою Україна та іншими країнами світу. Таким стала Торгово-промислова палата, яка дійсно не залежить від держави. Був підписаний Указ Президента Кучми про створення регіональних торгово-промислових палат. Тоді іноземці, що дивно, повірили у те, що на Україні з’явилися такі органи, які можуть вирішувати важливі питання - усе, що пов’язано із міжнародною співпрацею, оминаючи забюракратизовані чиновницькі кабінети. Це дозволило налагодити нам чудові зв’язки із країнами Європи, продовжити співробітництво із країнами СНД, які для нас є не менш важливими, і розпочати масштабну роботу. Дипломатичність - саме ця риса ведення діяльності за 14 років розвитку Рівненської торгово-промислової палати дозволила нам знайти нових друзів-компаньйонів і не втратити здобуті зв’язки. І що відрадно, ми єдині у Західній Україні, які ввійшли до п’ятірки кращих торгово-промислових підприємств України. Тепер, коли основна робота налагоджена, працюємо на перспективу, відкриваючі представництва у районних центрах.

Тобто, ми знаємо, як було. На прикладі інших країн бачили, як може бути. І власними зусиллями укорінили це на місцях, причому сама ініціатива йшла вже не зверху, як раніше, а навпаки. Чи це не найкращий приклад того, що ми дійсно розуміємо чого прагнемо?! Так, все пізнається у порівнянні, тому щодня робляться нові кроки для того, аби максимально наблизити країну, область, місто до того еталону, який би став показовим не лише у торгівельному напрямку.

Біографія

Народився 16 квітня 1949 року в селі Симонів Гощанського району.

Освіта вища: закінчив Рівненський автотранспортний технікум (1965-1969 рр.), Український інститут інженерів водного господарства (1978-1984 рр.).

Працював начальником управління ЖКГ Рівненського міськвиконкому, заступником голови міськвиконкому, заступником начальника Рівненського обласного управління зовнішніх економічних зв’язків. Тричі обирався депутатом Рівненської міської ради. З 1996 року - президент Рівненської торгово-промислової палати.

Нагороджений численними відзнаками. Серед них - почесна відзнака Торгово-промислової палати України “Золотий знак - Меркурій”. Має почесне звання - Заслужений працівник сфери послуг.

Член політичної партії “Сильна Україна”

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: