Що здавалося б найкращим для нас, як не підняття вітчизняного виробника? Це давно потрібно було зробити.
І як може не подобатися окремим співвітчизникам, коли це гарантовано стабілізує тисячі робочих місць, що є основною проблемою, яка призвела до зубожіння народу?
Але, виявляється, є люди, які вважають свої інтереси вище добробуту всього суспільства. Вони не бачать того паразитичного співвідношення між порядністю і культурою здорового одягу, якого достойні наші люди. Дійсно, від зубожіння люди втратили власну гідність, змушені ритися у мотлоху, завезеному з-за кордону для спекуляції на тлі розвалу промисловості. Але, як говорять, на чужому нещасті свого - не збудуєш!
Хто на цьому наживався, не хоче здавати позиції свого капіталу. Нехай і смердючого, заразного… Бо хто ж може визначити скільки людей захворіло на СНІД, свинячий та пташиний грип? Це клопітка робота санепідемстанції, до чого вона ще не готова. Але на все свій час…
Я не розумію, куди зникли моральні чинники ідеології суспільних стосунків, де у суспільстві, навіть на сторінках газет прогресують такі низькоморальні прокламації. Ба більше, це виставляється як “роздягання українців”, а не як необхідність припинити цей антисанітарний процес нездорового способу “одягання”.