Юрій Бобровнік: «Я мрію, щоб люди гордилися тим, що живуть в Оржеві»

Саме до таких людей належить Юрій Бобровнік. Корінний житель Оржева Рівненського району, Юрій Геннадійович не з чужих розповідей знайомий з проблемами рідного селища.

- Прикро спостерігати, як колись квітуче селище перетворюється на звичайне село, - говорить Юрій Геннадійович. - Адже вже років з десять у Оржеві робиться мало для покращення життя. На вулицях немає нічного освітлення, погані дороги. А ще маємо велику проблему з дитячим садочком: оскільки в селищі його немає, батьки змушені возити своїх діток у сусідні села, або сидіти вдома з малечею, замість того, щоб працювати. Крім того, вже кілька років гостро стоїть питання з проведенням природного газу у військове містечко, яке територіально належить до Оржева. Його жителі змушені топити пічки, користуватися балонним газом, щоб готувати їжу. Ці люди добиваються, щоб їм провели газ, готові платити за це власні кошти, а віз, як кажуть, і нині там.

Юрій Геннадійович переконаний, що жителі Оржева - це чудові, добрі, талановиті люди. Всі вони готові робити все необхідне, щоб рідне селище, а відтак і власне їх життя почало змінюватися на краще. Їм лише потрібна людина, відповідальний організатор, який покаже мету і поведе їх за собою до її досягнення. Для громади Оржева такою людиною повинен стати селищний голова. У першу чергу, переконаний Юрій Бобровнік, він повинен бути хорошим господарником, розумітися у всіх сферах суспільного життя, а ще (обов'язково!) бути людяним і справедливим.

Варто відзначити, що Юрій Бобровнік уже більше двадцяти років працює в Рівному, у відділі Державної служби охорони. Звичайно, щоб було зручніше добиратися на роботу, він міг би жити в обласному центрі. Але, каже, що рідного Оржева, де живуть його батьки, де виріс він з братом, його діти, не покине ніколи. Має біля дому город, тож коли починається гаряча пора, якщо є час, обов'язково допомагає батькам. Разом з дружиною виховують двох синів. Старший здобуває юридичну освіту в університеті. Молодший поки ходить у школу, але в майбутньому теж мріє бути, «як тато».

Робота у службі охорони загартувала характер Юрія Геннадійовича, навчила його розбиратися в людях, ставити перед собою мету й досягати її, бути рішучим, чесним, водночас, принциповим і здатним на розумні компроміси.

Юрій Бобровнік як справжній патріот своєї малої батьківщини вірить у те, що попереду в Оржева - чудові перспективи. Адже це селище, заховане серед густих лісів, оточене двома річками - Устею й Горинню, здавна вважається справжньою окрасою Рівненщини. Пан Юрій готовий зробити все можливе, щоб Оржів відродився, щоб люди не виїжджали звідси в район чи область, а жили й працювали на рідній землі. Щоб кожен місцевий житель з гордістю говорив: «Я пишаюся тим, що живу в Оржеві».