Спецефекти - гарантовані

Її чоловік незворушно сидить у кріслі, навіть не дивлячись на дружину. Здавалося, в його голові буря, але “дах” тримається герметично, і Микола жодним рухом не виказує хвилювання.

Раптом дружина зупинилася і запитала:

- Скажи, як ти дізнався?

У відповідь - ні слова.

- Хоча ні! Я й так знаю! Ти ніколи мені не довіряв, стежив за мною і постійно ревнував без причини! Подумаєш… Одна малесенька пригода, скороминуча, яка ні до чого зобов’язує…

Чоловік тільки злегка розкрив ширше очі. Навіть голови не повернув, але, здавалося, що тепер у нього ніби вуха настовбурчилися. Дружина продовжувала:

- Та й давно це було! Звідкіля ти дізнався про санаторій? Лідка розповіла?..

Чоловік мовчав, жоден м’яз тепер у нього не рухався:

- Точно! Лідка! Вона на тебе давно око поклала, от і розбазікала. От-така то вона, найкраща подруга… Усе! Я йду від тебе, мені не потрібен чоловік, який змовляється з моїми подругами і стежить за дружиною!

Вона рішуче гримнула дверми. Запанувала гнітюча тиша. За декілька хвилин чоловік випустив повітря.

- Ху-у-ух, нічого собі спецефекти…

Потім узяв телефон, набрав номер:

- Привіт, куме...

- О! Здоровенький будь! Ну і як воно все пройшло?

Микола почухав потилицю й із захватом:

- Дійсно дієвий метод. Тільки знаєш, як же ж важко це все було!..

- Я попереджав. Молодець, що зважився. Твоя теж пішла?

- Так. Дверми гримнула, аж штукатурка посипалася. Тепер у мене тиша, ак на безлюдному острові.

- Авжеж. А все, що потрібно було - це три дні просто мовчати.