Марта Ю. народилась у 1985 році в одному з сіл Ковельського району Волинської області. Зростала дівчинка в інтернаціональній сім’ї: мама українка, тато румун. Матір’ю Марта вперше стала у 2005 році. Спершу у цивільному шлюбі з’явився хлопчик, через два роки дівчинка, а в червні 2011 року народилась ще й третя дитина хлопчик. Марта з Волині переїхала до тітки в Дубенський район, де і зареєстровані її діти.
З її слів, на шлях жебрацтва підштовхнула безвихідь. Мовляв, громадянський чоловік не допомагав виховувати дітей, жити ніде, адже з тіткою посварилася, через що і довелося переїхати до Рівного, а коштів, які отримує від держави, не вистачає.
Улюбленими місцями для жебракування у неї були автовокзал, що на вулиці Київській, та ринок “Дикого”. Шлях “загартування” жебрацтвом пройшли всі її діти. Жінка щодня, беручи з собою когось із нащадків, випрошувала гроші, речі, інші матеріальні цінності в людей, небайдужих до прохань молодої матері. Такі дії жінки вкотре стали приводом для притягнення її до кримінальної відповідальності. Нагадаємо, що Марту у 2010 році за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом зобов’язали сплатити штраф у розмірі 850 грн. Окрім того, вона неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.
Вивчивши всі обставини справи, Рівненський міський суд визнав жінку винною у вчиненні злочину та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Однак, врахувавши щире каяття та обіцянку підсудної більше не займатися жебрацтвом, а належним чином виховувати дітей, суд звільнив жінку від відбування основного покарання, встановивши їй іспитовий строк терміном на один рік та зобов’язав не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінальновиконавчої системи.