Несподіваний Павлюк

Завжди був кандидат від найпопулярнішої у Рівному партії, здебільшого привезений здалеку, аби обратися разом із партією. Завжди були “технічні” кандидати від інших партій, які просто “освоювали” наданий їм бюджет, ні на що всерйоз не претендуючи. Завжди були місцеві політики, яким не знайшлось місця у “головній партії”. Завжди були великі бізнесмени, які прагнули підсилити свій бізнес депутатським мандатом. Зав­жди були комунальники, які обіцяли в разі обрання вчасно прибирати у місті сміття. Завжди були молоді та амбітні кандидати, які вперше випробовували свої сили у виборах. Завжди були кандидати-диваки, які знали, що за них ніхто не проголосує, але все одно “прикрашали” своїм прізвищем бюлетень.

Вадим Павлюк не належить до жодної із цих категорій. За ним немає ані партії із популярним обличчям лідера, ані невідомо звідки взятих коштів на недешеву агітацію, ані великого бізнесу, який слід захищати депутатським мандатом, ані комунального підприємства, чию роботу можна було б показати як свою особисту турботу про рівнян. На молодого початківця чи міського дивака Вадим Павлюк теж аж ніяк не схожий. Так на що ж він тоді розраховує, вступивши у передвиборчу боротьбу із потужними політичними структурами і великими коштами, які стоять за його конкурентами?

Що є у Вадима Павлюка натомість? Є знання справжнього життя, набуте за десятки років реальної роботи в різних умовах. Є вміння заробляти гроші, побудувавши власну справу “з нуля” і поступово її розширюючи. Є досвід роботи із людьми саме у Рівному, а не деінде. Є глибоке знання рідного міста, у якому, окрім прожитого життя, є частинка побудованого власноруч і не лише для себе. Є бажання використати свій життєвий досвід на користь Рівного.

Вадиму Павлюку немає потреби щось про себе розповідати чи приховувати щось у своїй біографії. У Рівному є тисячі людей, які знають його у звичайному житті, а не із передвиборчих плакатів та реклами у пресі та на телебаченні. Ці люди не дадуть нічого вигадати чи збрехати про нього ні самому Павлюку, ні його конкурентам. Можливо, цим тисячам людей непросто уявити давно і добре знайому людину депутатом? А коли спробувати?

Вадима Павлюка важко уявити покірним виконавцем волі керівника, депутатом, який буде голосувати по команді або бігати сесійною залою, натискаючи чужі кнопки, або щось кричати та лізти у бійку перед телевізійними камерами, або вдягати на себе потрібну футболку із потрібним портретом чи гаслом, чи військовий камуфляж – тепер це у політиків модно. Просто подивіться на нього і переконайтеся у цьому самі. Депутат Павлюк точно не залишить Рівне назавжди наступного дня після виборів. Він точно не буде літати із Києва приватним літаком, їздити броньованим авто і ходити із охороною. Тому що йому немає від кого ховатися у рідному місті, і нема кого у Рівному боятися.

То, може, Вадим Павлюк серед кандидатів по 152-му округу не така вже й несподіванка? Може саме такого кандидата у народні депутати якраз не вистачало Рівному усі ці роки? Придивіться ще раз до нього на маленьких портретах, що розміщені по Рівному. Чому маленьких? Тому що великі коштують дорого, а хто захоче – і на малому роздивиться!

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: