Ці чергові позачергові вибори

Попри всі розмови про принципово нову конфігурацію парламенту, результати виборів за партійними списками викликали спогади про перший склад парламенту після “Помаранчевої революції”. Сьогодні, як і тоді, ми маємо у Верховній Раді України дві потужні владні сили: “Блок Петра Порошенка” (в 2005 році був “Блок Віктора Ющенка (Наша Україна)”) та “Народний Фронт” прем’єра Аресенія Яценюка (в 2005 році - “Батьківщина” прем’єра Юлії Тимошенко). Сьогодні, як і в середні двотисячних, між провладними силами у парламенті ідеологічної різниці не було, немає її і зараз між новими лідерами перегонів.

Згадаємо, як розвивалися події тоді, якою була ненависть між колишніми соратниками по Майдану і задамо просте питання – чи не повториться все знову? Дуже б цього не хотілося, хоча усі передумови для серйозного конфлікту між нинішніми переможцями є.

Друга сумнівна теза – після Революції Гідності виборці голосують вже по-іншому. Так, на перший погляд, результати виборів це підтверджують – КПУ не пройшла в раду, регіонали взагалі офіційно не взяли участі в перегонах, а їхня частина, маю на увазі “Опозиційний блок”, прийшла лише четвертою.

Проте при більш уважному вивченні ситуації картина суттєво змінюється. На нинішніх виборах не голосував Крим та частина Донбасу, які всі минулі виборчі кампанії вважалися “прорегіональними” та “прокомуністичними” регіонами. Не виключено, якби мешканці цих територій голосували, то результат суттєво відрізнявся б від нинішнього. Для доказу цієї тези варто порівняти, за кого на нинішніх виборах голосували українці Львівської та Харківської областей. Отже, аби всі громадяни мали такі ж уподобання, як мешканці Галичини, то нинішня Верховна Рада виглядала б так: “Народний Фронт” - 33%, “Блок Петра Порошенка” - 20,4%, “Самопоміч” - 18,4%, “Свобода” -6,2%, “Радикальна партія” - 5,35%. А ось як розташувалися б партії та блоки, що користуються сьогодні найбільшою популярністю в мешканців Слобожанщини: “Опозиційний блок” - 32,6%, “Блок Петра Порошенка” - 15,7%, КПУ – 8,54%, “Народний Фронт” - 8,13%, “Самопоміч” - 7,48% та “Радикальна партія” - 6,38%. Тобто говорити про серйозну зміну електоральних настроїв у різних регіонах держави, на жаль, не доводиться. Схід і Захід віддають перевагу різним політичним силам, що є фактом, з яким доведеться таки рахуватися нашій владі.

Рівненщина як завжди стоїть приблизно посередині між цими регіонами держави, і свідченням цьому є рейтинг популярності політичних партій в нашій області: “Народний Фронт” - 29,31%, “Блок Петра Порошенка” - 24,21%, “Самопоміч” - 11,08%, “Радикальна партія” - 7,91%, “Батьківщина” - 6,65%, “Свобода” - 6,51%. Це за партійними списками.

Перемога Олега Осуховського

Більш цікавим є результат боротьби за мажоритарними округами, яких в області - п’ять. Традиційно найзапеклішою була боротьба на 152-ому окрузі (місто Рівне). Тут перемогу з непоганим відривом, майже в 7%, здобув діючий депутат від “Свободи” Олег Осуховський. Щоправда, сам результат у 24,51% навряд чи можна назвати аж занадто високим, але виграш є, і будемо сподіватися, що ми, рівняни, частіше бачитимемо обраного нами депутата в окрузі, і зможемо звертатися до нього за порадою та допомогою у вирішенні численних проблем обласного центру…

Друге місце посів

Дмитро Якимець

Головна несподіванка цих виборів - феноменальний результат цього кандидата. Навіть наприкінці минулого тижня мало хто із спостерігачів вважав, що Дмитро Якимець набере більше 10% і посяде в турнірній таблиці місце вище третього. А тут - 17,77% і “срібло” перегонів. Аналізуючи роботу цього кандидата на виборах, можна відзначити такі риси – завчасна робота на громадській ниві, грамотна співпраця із місцевими ЗМІ, чудова робота штабу (на нинішніх виборах за діяльністю команди Дмитра Якимця було просто приємно спостерігати, все робилося спокійно, креативно і весело). Результат просто вражаючий.

Минулої п’ятниці ми попросили кандидата поділитися своїми враженнями від виборчих перегонів.

- Мені просто не вистачає часу. Для впевненої перемоги на цих виборах нашій команді потрібно ще хоча б кілька тижнів. Взагалі ж для мене - це величезний досвід. Я щоденно спілкувався з людьми, виступав перед ними, відповідав на запитання і дуже багато зрозумів. Коли спілкуєшся з трудовими колективами, вислуховуєш їхні проб­леми, то картина життя міста і країни в цілому значно змінюється перед тобою. Починаєш краще бачити ті проблеми, які потрібно вирішувати. Вибори – це змагання, і потрібно це розуміти та серйозно ставитися до них. Перемога бажана, але потрібно усвідомлювати, що після двадцять шостого жовтня життя не закінчується, і проблеми в нашому суспільстві не зникають, їх потрібно вирішувати.

Третє місце – Олег Червонюк

Результат Олега Казимировича несподіваний і в деякій мірі шокуючий. Саме людей з реального сектора економіки нашій Верховній Раді не вистачало завжди, а сьогодні, в час страшної економічної кризи, потреба у нових законах, які б допомогли створити мільйони нових робочих місць по всій Україні, є просто кричущою, і тому кожний депутат, який може фахово пропонувати економічно обґрунтовані закони, буквально “на вагу золота”, але наше суспільство чомусь їх не помічає. Напевно, правильно говориться в народному прислів’ї про причину бідності…

Інші кандидати

З інших кандидатів, що йшли по 152-ому округу, хотілося б розглянути кампанію комбата Миколи Капіноса. Без сумніву, гарна та порядна людина, але його кампанія виглядала настільки дивно, що, здавалося, основна її мета - не дати комбату виграти. Особливо важко було дивитися на телевізійну складову цієї кампанії. Гіршої антиреклами вже давно не доводилося бачити.

Святослав Євтушенко та Олександр Лащук. Два “старих рухівці” і молодих кандидати провели свої кампанії, на відміну від Миколи Капіноса, самостійно і дуже дешево. Причому в Лащука та Євтушенка були досить цікаві прийоми агітації, які явно будуть ефективними і на наступних кампаніях. Обидва кандидати запам’яталися рівнянам, а це може бути для них вельми корисним вже на виборах до місцевих рад. Щоправда, у цих кандидатів і доволі оригінальні методи агітації. Так, якось пізно ввечері мені надійшло повідомлення наступного змісту “Даруйте, що турбуємо. Просимо проголосувати за Євтушенка. Наш директор – людина слова, автономне опалення – не обіцянка, а план дій”. Що тут скажеш – так і уявляється тендітна працівниця фірми “Санком”, яка, залишивши сміттєвоз, замерзлими пальчиками набирає повідомлення з проханням підтримати свого директора. Інший, рухівець Олександр Лащук, озброївшись радикальними вилами, грамотно використав такий засіб агітації, як заднє скло автомобіля, розмістивши там свою агітацію. Вийшло дешево та оригінально.

Серед інших кандидатів не можна не згадати кампанію директора “Рівнеоблводоканалу” Андрія Карауша, який провів виборчі перегони недорого, якісно і ефективно. Більш масштабно спрацював ще один новачок рівненської політики Вадим Павлюк – якісно, але брак часу не дозволив йому досягти пристойного результату.

Інші округи

З інших округів цікаво було спостерігати “битву титанів” по 153-ому округу між Юрієм Вознюком та Олексієм Муляренком. На відміну від кампанії 2012 року, на цьому окрузі переможця передбачити було неможливо. Такої жорстокої боротьби “на рівних” вже давно не бачили. З мінімальною перевагою депутатський мандат здобув Юрій Вознюк. Перемога достойна, хоча на минулих виборах він переміг з набагато кращим результатом. Доволі непроста ситуація на 154-ому окрузі. Тут із незначною перевагою перемогу здобув Олександр Дехтярчук. Однак різниця між ним та його опонентом Богданом Файфурою становить усього дві сотні голосів. Ще цікавіша ситуація в 156-ому окрузі. Усього близько п’яти сотень голосів (всього участь в голосуванні взяло близько 90 тисяч виборців) відділяють Олександра Данильчука від переможця перегонів Сергія Євтушка. В обох цих округах ситуація може скластися по-різному… І лише по 155-ому округу, де перемогу святкував Василь Яніцький, відрив від найближчого переслідувача Миколи Ляховича склав близько 10%.

У цілому ж виборчі перегони пройшли цікаво і корисно для місцевих політиків. Вони явно багато чому навчились, і цей досвід стане в нагоді на виборах до місцевих рад, початок яких можна спостерігати вже сьогодні. Отже, сезон чергових позачергових виборів ще триває…