На Далекому Сході ми ніколи не мали цинги, бо буряти навчили нас споживати настурцію, звіробій, подорожник і гілочки лимонника. З тих пір я завжди сію настурцію в дворі і готую з її листя “салат молодості”.
Цілющі ласощі з айви. Розрізати плоди на половинки, видовбати серцевину, насипати туди цукру — по столовій ложці. Айву кладіть на деко догори надрізом і заливайте цукор червоним вином. Далі плоди треба тримати в духовці добру годину. Коли айва запечеться, то вино буде густим і зеленим. Ця страва добре очищує організм, зміцнює серце й судини, підтримує печінку і підшлункову залозу. І смачніша за шкідливі цукерки.
Виноград трохи подібний до жіночого молока. Може, тому так швидко ростуть діти, які їдять його вдосталь. Якщо виноград не доступний, можна виготовити виноградний квас. Цей напій не тільки дуже смачний, але й зцілює шлунок, печінку, підшлункову залозу, нирки, виводить зайві солі, нормалізує тиск. Перекрутити на м’ясорубці листя винограду — півлітрову банку. Покласти його в трилітрову банку, залити перекип’яченою теплою (не холодною і не гарячою) водою, додати склянку цукру, розмішати, закрити кришкою і поставити у теплому місці. За добу кришка “вистрелить”. Тоді накрити банку пелюшкою. Щодоби помішувати паличкою за годинниковою стрілкою, збагачуючи квас киснем (добре при цьому читати молитву). На четверту добу квас процідити, розлити у скляний посуд. Можна додати родзинки. Якщо не знайдете листя винограду, то квас (за тим самим рецептом) можна зробити з листя ожини, смородини, малини.
Квас із березового соку навчила нас робити ще прабабка. Косарі його брали з собою у спеку. Квас пили, як ліки, коли ломило в суглобах, при подагрі, каменях у нирках та сечовому міхурі, від екземи, лишаїв, фурункулів, цинги. Дуже помічний він після зими чи після хвороби, коли треба відновити сили, при загальній слабості та ангінах. Добре його пити тим, хто має висипи на шкірі чи лишаї.
Партнери 