Страсті за пустирем

На думку автора, такий формат обговорень є найбільш прийнятний. Звісно, точка зору щодо будівництва того чи іншого об’єкту є у кожного рів нянина. І це правильно. Однак оцінити усі плюси і мінуси того чи іншого проекту можуть лише професіонали. Це логічно, бо, наприклад, якщо журналіст напише неякісну статтю, художник намалює погану картину, а співак фальшиво виконає оперну арію – це погано, але загрози життю людей не буде. Але, якщо ж збудують не там і не так житловий будинок, – то це вже інше… Така сама ситуація із місцем розташування будівлі. Насправді є дуже багато нормативних актів, які регламентують місця забудови. Їх нефахівці просто не можуть знати. Таким чином, сперечатися стосовно того будувати чи не будувати на пустирі, що розташований на вулиці Толстого, 10, можуть усі, але приймати рішення мусять професіонали. Скоріше за все саме такою логікою і керувалися наші місцеві депутати, які і визначили формат обговорень. Однак, виявилося, що логіка в нашому місті це одне, а реальність – зовсім інше.

Отже в четвер, 26 травня, в малій залі Рівненського міського будинку культури зібралися з півсотні небайдужих рівнян та експертів. Зібралися і розійшлися. Річ у тім, що крім представників забудовника та експертів, ніхто не прийшов. Представник нашого обласного Краєзнавчого музею заявив, що інша сторона вчасно не отримала запрошення, тому слухання відбутися не можуть. Не можуть і все. Крапка. Ситуація виглядає доволі дивною, враховуючи той факт, що ще 13 травня у своєму листі за №327 начальник міського управління культури та туризму Тарас Максименко надав прізвища експертів, які повинні були взяти участь у слуханнях. Значить, про те, що самі слухання мають відбутися, противники будівництва знали. Чому не прийшли? А це вже інше питання.

На пропозицію заступника міського голови Рівного Галини Кульчинської слухання перенесли на 31 травня до великої зали того ж Міського будинку культури.

В понеділок о п’ятнадцятій годині в залі МБК зібралося кілька сотень рівнян. Серед них переважали представники творчої інтелігенції нашого міста і працівники установ культури. Те, що відбулося далі в залі, інакше, як «жахом» назвати просто не можна. Не встиг ведучий сказати вступного слова, як присутні активісти своїми криками просто заглушили його промову. Про рівень звуку говорить той факт, що присутні громадяни перекрикували ведучого, який говорив у мікрофон. Ні про яке експертне обговорення мови вже не було. Більшість вимагала: головою обрати Тараса Максименка, а за те, чи будувати на пустирі чи залиши його і далі заростати бур’яном, повинні були присутні голосувати відкрито. Такий собі міні-місцевий референдум в одній окремо взятій залі МБК. Після недовгої спроби депутатів повернутися до самого обговорення, стало зрозуміло, що противники будівництва експертам і слова сказати не дадуть. Тому останні разом із представниками забудовника покинули залу. Все. Обговорення зірвано і ситуація навколо Толстого, 10 черговий раз загнана в глухий кут. Дуже шкода, що ні сам Тарас Максименко, ні його палкі пошановувачі з числа творчих працівників, не дали можливості висказатися експертам. А дискусія могла бути насправді плідною. Хоча, на думку автора, є в пропозиції пана Максименка «вирішувати питання будівництва шляхом прямої демократії» і дуже суттєві плюси. Звісно дві-три сотні активістів не можуть вирішувати за все трьохсоттисячне місто. Однак, якщо по кожному питанню будівництва в Рівному проводити такі слухання у вигляді опливання усіх мешканців міста, тоді ми дійсно будемо знати думку рівнян. І тут ідея про пряме голосування містян є дуже актуальною. Тим більше, що організацію таких референдумів можна покласти на це саме міське управління культури та туризму, бо, судячи з кількості його працівників, у залі в робочий час зайве навантаження їм не завадить…

Вже після зірваних слухань автор попросив надати коментар ситуації юриста забудовника Миколу Сміховського:

Ситуація просто ганебна. Знаним спеціалістам будівельної галузі Рівного, які знайшли час для того, аби взяти участь у обговоренні, навіть не дали виступити. Зрив рішення міської ради повністю лежить на совісті групи «активістів», а особливо на самому начальнику міського управління культури та туризму панові Максименку. Фактично своїми протиправними діями вони не тільки знехтували рішенням Рівненської міської ради, а й грубо порушили діюче законодавство. Вони не дають нашій компанії здійснювати статутну господарську діяльність, наносячи тим самим дуже суттєві збитки. Тому я не виключаю можливості звернення до правоохоронних органів та до суду.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: