Запалили свічу пам’яті на честь Талановитого Уласа

Сьогодні, 8 липня, до приміщення Літературного музею Уласа Самчука в Рівному завітали всі небайдужі до творчості письменника, щоб запалити свічу пам’яті на честь Талановитого Земляка. Серед них, зокрема, завідувач «Інституту Дослідів Волині» Ігор Марчук, засновник Пластового куреня ім.Уласа Самчука в Рівному Володимир Русанов, художник Віктор Гвоздинський, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига, лауреат міської літературної премії ім. Уласа Самчука Ірина Одерако, головний спеціаліст управління культури і туризму облдержадміністрації бандурист Назар Волощук, письменники Борис Боровець, Ірина Баковецька та Вікторія Климентовська, односелець Уласа Самчука Василь Кирилюк. Ведучою була завідувач музею Інна Нагорна.

Запалили свічу пам’яті на честь людини, пам’ятник якій стоїть у Рівному на Театральній площі...

Він був творцем української культури у часи лихоліть, жив Україною і для України. Його висували на Нобелівську премію... Але бути українцем в СРСР означало «бути ніким». Саме за безмежну любов до Батьківщини ім’я письменника на рідній землі було заборонене. І лише в роки незалежності творчість Уласа Самчука повертається в Україну.

«У нашому селі знали, що є такий Улас Самчук, – ділиться своїми спогадами Василь Кирилюк. – Навіть найкращий фотоапарат не міг так гарно зафіксувати красу природи, як це робив у своїх творах Улас. Уперше я його побачив у 1941-му році. Приїхав письменник – звичайно одягнена людина, з усіма привітався... Він, ніби, усіх знав, усіх пам’ятав, запитував у деяких «А як там твоя мати?»...Зустрічався і з моїм майбутнім тестем. Дружина розказувала, що колись вони зустрілися і довго-довго про щось говорили, бо ж разом навчалися. Також дорогою для нас була його газета «Волинь»: зараз молоді скаржаться, що довго нема автобуса, а в нас у селі автобуси тоді не ходили. І, щоб взяти ту газету, треба було пройти 35 кілометрів до Рівного, хто був багатшим – їхав велосипедом... Своїми творами він розбудив багатьох людей. І нехай не говорять, що ми «без’язикі» – у нас є Великі люди, і слава таким людям!».

А голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України Ірина Баковецька зазначила:

«Письменники можуть мовчати лише тоді, коли їм зробили пам’ятники і вони сидять на лавці...Хоча й тоді за них говорять їхні твори... Вічна слава героям України – не тільки тим, що полягли в боях, а й тим, які воювали словом!».

14.07.2016

Олександра НАГОРНА

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 17.04.2024p.

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

=>>>=

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....

=>>>=

	№767 від 14.07.2016p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477