Ця тенденція є доволі загрозливою, адже без розвитку економіки, без нових виробництв жодна країна в світі не може розвиватися. А в нас про економічне зростання говорять, здебільшого, як про перспективу, після появи якихось закордонних інвесторів. До того ж, тих «багатих бізнесменів з-за кордону» поки ще не видно, та й не відомо, чи вони взагалі колись появляться в наших краях. Тому варто задати питання — чи можемо ми власними силами створювати виробництва?
Відповідь на це актуальне питання є — так, можемо. І приклади є, хоча їх не багато. Одним із таких яскравих прикладів в нашій області є Рівненський льонокомбінат,із власником якого — Олегом Червонюком — автор зустрівся напередодні Дня міста.
Олеже Казимировичу, що сьогодні відбувається на вашому підприємстві?
Ми працюємо і стабільно нарощуємо випуск продукції. Так, Рівненський льонокомбінат щодоби виготовляє десять тон тканин. Для прикладу, розпочинали ми виробництво з однієї тони на тиждень. Наше швейне виробництво виготовляє п’ять тисяч виробів на добу. На підприємстві працює понад шістсот працівників. Багато це чи мало? Я впевнений, що мало, бо сьогодні в галузі легкої промисловості майже немає вітчизняних підприємств. А для нас, як для лідера галузі, є дуже серйозні можливості для розвитку. Наведу такий приклад: три роки тому обсяг ринку виробів легкої промисловості в Україні оцінювався в десять мільярдів доларів. Сьогодні він, звісно, менший, але, тим не менше, для вітчизняного товаровиробника є хороші можливості для розвитку. Саме тому ми постійно розширюємо виробництво і вже закупили обладнання, яке дозволить нам в півтора рази збільшити обсяги виробництва. Нині ми ремонтуємо нові приміщення на Льонокомбінаті аби розмістити це обладнання, вкладаємо кошти в інфраструктуру і вже розпочали будівництво відомчого гуртожитку на сто двадцять місць. Я вважаю, що саме така робота є найкращим виявом патріотизму, адже тільки вітчизняна промисловість може забезпечити Україні розвиток, міць і гідне місце в світовому співтоваристві.
Партнери 