№269 від 07.12.2006p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
#І сміх, і гріх Як жінка провчила Дон ЖуанаЖив у селі такий собі дядько Тихін, мав сім’ю: дружину та двох дітей. Ніби й непогано жили. Але от була у нього одна вада - шалений потяг до жіночої половини. Був він таким іще з парубоцьких років, але й коли одружився, не змінився. Любив зазирнути на “вогник” до самотніх молодиць. Знала про його “подвиги” й дружина, Одарка, не раз вони сварилися через це, але жінка терпіла, бо в селі без господаря - як без рук. Але згодом той Тихін почав зваблювати і заміжніх жінок. І це вдавалося йому часто, бо мав чоловік до цієї справи неабиякий хист. Давно поклав він око на сусідку Настю. Врода цієї жінки не давала Тихонові спокою, і він поставив собі за мету домогтися її. А треба сказати, що Настя дружила з його Одаркою, про походеньки Тихона знала давно і співчувала сусідці. Якось, коли Андрій, чоловік Насті, поїхав до млина у сусіднє село, Тихін, побачивши це, заскочив у хату до Насті і почав до неї залицятися. Вона не дуже й опиралася, знала, що подобається місцевому Дон Жуану: - Ні, ні, тільки не зараз, - ніби червоніючи від сорому, відповідала Настя. - Ось приїде мій Андрій із млина, а він, я впевнена на сто відсотків, буде п’яний та хропітиме на всю хату, отоді, десь опівночі, я тебе чекатиму на сіні у хліві, - і навіть показала те місце, де вона буде лежати. Тихін, радіючи, аж затрясся. Не сподівався він такої легкої удачі, тож не міг дочекатися тієї миті, коли Настя опиниться у його обіймах. А вона, тим часом, пішла до Одарки і розповіла їй усе. Молодиці вирішили провчити зрадливого чоловіка. Замість Насті “на сіно” пішла Одарка. Тихін сторожував на фермі, тож у призначений час уже був на місці. Його серце тремтіло. Ніч тоді видалася така темна, хоч у око стрель. Почула Одарка притишений голос чоловіка: - Настю, ти тут? - Тут, тут, любий, - ще тихіше мовила Одарка, аби Тихін її не впізнав. Він напомацки добрався до жінки, і кинувся на неї, мов коршун на здобич... За якусь мить Тихін уже був без одягу і шаленів від пристрасті біля своєї дружини. Одарка давно такого не відчувала. Коли коханець трохи охолонув, брязнули сінешні двері (так було домовлено). - Тікай, Тихоне, то мій Андрій прокинувся, - ніби схвильованим голосом промовила Одарка. Чоловік поцілував її ще раз і мовив: - Ось я тобі за наше кохання приніс глечик медку. Коли рипнули двері хліва, Тихін, мов ошелешений, голий-голісінький вискочив через дірку в стіні і за якусь мить був уже у своїй хаті. Увійшов тихо, щоб не розбудити Одарку, та коли за хвилину зайшла вона до хати з глечиком меду і його одягом, чоловікові аж в очах потемніло. - Що, Насті захотів? - сміючись сказала Одарка. - От кляті жінки, - подумав Тихін, - так розіграли його. Тільки про одне попросив він дружину: щоб не розповідала про це нікому, і поклявся більше ніколи на чужих жінок не дивитися. Так воно й було. А дізналися про цей випадок у селі вже після смерті Тихона.
Коментарі (0):
|
© 2001-2024 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |