№859 від 03.05.2018p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
Народи, які можуть зникнути в XXI століттіМайя, Аморе, филистимляни … Колись великі народи залишилися лише в переказах. Деякі із сучасних народностей може спіткати така сама доля вже в цьому столітті. Болотні араби Болотні араби – один із небагатьох етносів, що збудували свою ідентичність не на культурно-мовній, а на ландшафтній основі. Велика заболочена дельта без твердих доріг і великих міст – споконвічне місце проживання мааданів, як називає себе цей народ. Мова – така, як і в інших іракців, діалект арабської, але рід занять відрізняється від традиційних промислів сусідів: вирощування рису, ячменю, проса; ну і, на думку недоброзичливців, – контрабанда і приховування рабів-утікачів і злочинців (спробуй знайди когось в лабіринті острівців на болотах). А ще – рибальство: до 1990 року 60% прісноводного улову Месопотамії припадало саме на болотних арабів. Волелюбні маадани слабо вписувалися у вертикаль авторитарної влади. Після невдалого повстання шиїтів 1991 р. багато заколотники по старій пам’яті знайшли притулок в Дельті. Саддам Хусейн жорстоко покарав і тих, і інших: жителів регіону депортували у глиб країни, а родові угіддя осушили, спричинивши локальну екологічну катастрофу. Так що на сучасній карті в гирлі Тигру і Євфрату боліт майже немає. А без традиційного укладу немає і болотних арабів … Як зазначає в доповіді Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), сьогодні із півмільйона маадан у традиційному ареалі розселення залишилося лише кілька тисяч, та й ті позбавлені елементарних благ цивілізації. Мальдивці Самоназва цієї нації, дивехи, сходить до санскритського «двіпа» – «острів». Таких у Мальдівських архіпелазі понад тисячу, у тому числі близько двохсот – із постійним населенням. Рай для багатих курортників, які щороку приносять до бюджету екваторіального держави понад 1,5 млрд дол. (при населенні близько 300 тис.). Це при тому, що найвища точка архіпелагу – 240 сантиметрів. Згідно зі звітом групи Arctic Monitoring and Assessment Programme, яка об’єднує сотню кліматологів із восьми країн, до кінця XXI ст. рівень океану зросте на 1,6 м порівняно з 1990 роком! Ще категоричніші вчені з університету Арізони, які стверджують, що «У найближчі сторіччя море підніметься на 4-6 м». Яким би не виявився сценарій, очевидно: для Мальдів (та інших острівних держав) він стане катастрофічним. Зрозуміло, дивехи вживають заходів: захищають корали від ерозії, відкладають частину туристичних доходів до спеціального фонду для купівлі угідь на суші тощо. Однак очевидно, що переселення в чужий ареал назавжди покінчить з культурно-етнічною самобутністю мальдивців. Алутіік, або Кадьякські ескімоси За дослідженням Аляскинского центру корінних мов, з 3000 алутііков, які тут живуть, лише 400 володіють рідною мовою, а на Кадьякському діалекті говорять лише 50 людей похилого віку. Шкільне викладання алутііка почалося тільки в 2010 році в місті Кадьяк, хоча його першу граматику ще в 1807-му склали ченці Герман і Гідеон, які проповідували на південній Алясці.Найсильнішого удару по невеликому прибережному етносу, що жив добуванням лосося, палтуса і китів, у 1964 році завдав землетрус на острові Афогнак, який після цього майже обезлюднів. Аборигени, евакуйовані владою на континент, виявилися відірвані від традиційних промислів і розчинилися в сучасному міському середовищі. Не дивно, що міжнародний мовний каталог «Етнологія» (Ethnologue: Languages of the World), поповнюваний з 1951 року, оцінює кількість носіїв алутііка ще нижче – в 200 осіб. Сойоти Народність, яка компактно проживає в одному з районів Бурятії, вкрай нечисленна: 3608 осіб за даними на 2010 рік. Ще в 1996 році цю мову кочових скотарів вважали практично вимерлою. На щастя, її було вчасно кодифіковано, й уже в середині нульових років почалося викладання в початкових класах Окинського району Бурятії, перейменованого на прохання старійшин у сойотський аймак.
Коментарі (0):
|
© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |