Як розповів радник з питань децентралізації ЦРМС Михайло Шелеп, передусім потрібно зрозуміти, що межі областей не змінюються. Однак кількість районів в нашій області скоротиться: за планом нинішні 16 об’єднають у три – Сарненський, Рівненський та Дубенський. За основу такого укрупнення на Рівненщині взяли поділ на госпітальні округи з центрами у Сарнах, Рівному та Дубно.
Також реформа передбачає, що повноваження районних державних адміністрацій переходять до об’єднаних територіальних громад. При цьому, за словами директора Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслана Сивого, функції контролю за дотриманням державної політики та контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування покладуть на так звані префектури.
А от яка доля чекає на районні ради і чи будуть вони взагалі, залежатиме від того, чи Верховна Рада України проголосує відповідні зміни до Конституції.
Керуючий справами виконавчого апарату обласної ради – керівник секретаріату Богдан Сологуб, зі свого боку зауважив, що в ході проведення реформи можливий і такий варіант, що при обласних радах будуть створені виконавчі комітети, які будуть підзвітні та підконтрольні радам.
Що ж до передачі повноважень від РДА до ОТГ, то, на думку Богдана Сологуба, варто віддати громадам ті повноваження, які вони готові узяти. Однак при цьому потрібно враховувати особливості бюджетного та податкового законодавства, аби ОТГ мали достатній ресурс для реалізації взятих повноважень.
Учасники круглого столу зійшлися на тому, що новий етап адміністративно-територіальної реформи якраз набирає обертів, тож у керівників районів та ОТГ, а також керівників області ще є час, аби внести корективи до запланованих змін. До того ж, чимало питань неможливо реалізувати, поки не будуть внесені низка змін до чинного законодавства: окрім змін до Конституції, йдеться про розробку законодавчої бази для передачі ресурсів до ОТГ, про упорядкування системи державного нагляду за законністю діяльності ОМС, про розвиток форм прямого народовладдя – місцевих виборів та референдумів тощо.
Від уряду чекають «на місцях» і розробки чітких критеріїв, які громади можна вважати спроможними, а які – ні. Як вкотре наголосив Михайло Шелеп, сьогодні часто плутають поняття «спроможна громада» та «бездотаційна». З 28 ОТГ, які торік мали прямі фінансові відносини з державою, дві громади – Клеванська та Крупецька - взагалі повертали частину надходжень до державного бюджету, а Клесівська громада стала бездотаційною. Більшість інших громад, які забрали на себе повноваження, до прикладу, в галузях освіти та медицини, їх виконали. Більше того, констатують фахівці Центру, ті, хто об’єдналися першими, демонструють неабиякі успіхи у розвитку своїх територій. Натомість ті, які далі зволікатимуть, у 2020 році опиняться в ситуації, коли усі повноваження в один момент впадуть на їхні плечі.