Це пекло – нескінченна яма бажань і людської похоті, згідно філософії буддизму. Як тільки ви перетнете міст над «пеклом»», вас зустрінуть статуї небесної варти.
Тепер шляху назад немає, тільки вперед. І справді, якби ви спробували повернутися, охоронець, який працює в храмі, почав би кричати на вас.
Символізм перетину мосту від «пекла» до «неба» означає буддійський шлях до просвітління.
Усередині храму повно сучасних культурних відсилань, що переплітаються з традиційними буддійськими образами. Всі вони самі по собі є творами мистецтва.
Втім, неможливо по-справжньому оцінити історію цього храму, не проливши світло на захоплююче життя його творця. Народжений в Чіанграй, Чалермчай Косітпіпат закінчив традиційну тайську школу мистецтв. Незважаючи на те, що його ранніми роботами були храми і фрески в тайському буддійському стилі, в Таїланді щодо його творчості точаться суперечки, оскільки воно поєднує сучасні символи культури і традиційне тайське мистецтво. Протягом всього свого життя він жив на Шрі-Ланці та в Лондоні, продаючи свої твори і організовуючи виставки в Європі та Азії.
Коли Чалермчай заробив достатньо коштів для роботи над власним проєктом, він повернувся в рідне місто і вирішив реконструювати частково зруйнований Ват Ронг Кхун.
На сьогоднішній день з власних заощаджень він витратив більше 1 мільйона доларів на відновлення Білого храму. І хоча чоловік не відмовляється від пожертвувань, Косітпіпат не приймає від однієї людини більше 10 тисяч доларів на реконструкцію, щоб не давати нікому можливості і права впливати на те, як буде виглядати храм.
У 2014 році землетрус, на жаль, пошкодив храм, і якийсь час Чалермчай навіть думав відмовитися від проєкту. На щастя, команда інженерів повідомила, що катаклізм не завдав храму значної шкоди. Таким чином, архітектор не тільки продовжив роботу над Ват Ронг Кхун, а й зробив її справою всього свого життя.