Там і пенсії розносять...

Доброго дня , шановна редакціє газети “Рівне-Ракурс!” Пише ваша постійна читачка. Знову вирішила написати правдиву життєву історію, бо вашу газету дуже люблю.

Продаю на базарі сільськогосподарську продукцію. Таких нас, міні-торгашів, цілий довгий ряд. Чого тільки не наслухаєшся тут! Поряд зі мною худесенька жіночка в чорній хустині продає сушені лікарські трави і гірко плаче - нещодавно похоронила 20-річного сина, який поїхав “за бугор” заробляти гроші на квартиру, а вже через місяць його привезли в домовині. Жіночку заспокоює старенька бабуся:

- Не плач, Галю, кого Бог любить, того й забирає. На тому світі люди також непогано живуть - ангелочки літають, пташечки райські співають, квіточки прегарні цвітуть...

Кажучи всі ці “одкровення”, бабуся раз по раз зиркає на мене. Але мене зовсім не цікавить потойбіччя, і я не приєднуюсь до розмови.

- Мій чоловік Яків, який помер (царство йому небесне) десять років тому, на тому світі шоферує. Дуже часто приходить у снах і каже: “Не бійся, Ганно, вмирати, бо тут добре. Я як у земному житті шофером працював, так і тут шоферую”, - доноситься до мене розважливий голос старенької.

Від бабусиних потойбічних “сенсацій “ я іронічно усміхнулась. І вона, побачивши це, миттєво звертається до мене:

- Правда ж, жіночко, там добре...

- Дуже, - дещо емоційно відповідаю я.

- Там навіть магазини є, - продовжує фантазувати старенька.

- А що там продають? - уже запитую в бабці я.

- Все.

- А я синові грошей в домовину не поклала, - витираючи сльози, сумно каже Галина.

- Не потрібно. Там зарплати виплачують і пенсії розносять...

- Правда ж так, жіночко? - знову звертається бабця до мене.

- Авжеж. То ж не задарма Ваш чоловік там шоферує, - насмішкувато випалюю я.

Жіночка в чорній хустині зачаровано дивиться то на бабу Ганну, то на мене, і схвильовано каже:

- Дай вам, Боже, здоров’я, - хоч трішки розвеселили мене...Я знала, вірила, що мій син не помер, що він живе в іншому світі, а ви це підтвердили, - пристрасно говорила нещасна жінка.

Цієї миті мені стало дуже-дуже сумно. Згадала своє. А ще подумала: ми, українці, на крутих поворотах долі є настільки довірливими і наївними людьми, що далі вже нікуди. До неможливого незбагненна нація.

29.11.2007

З повагою, Людмила МАЛИНОВСЬКА, с.Білашів, Острозького району

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1225 від 04.07.2025p.

Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…»

Початок літа вже традиційно є «дитячим». Це не дивно, оскільки закінчується навчальний рік у школах і починаються літні канікули.

Найкращого часу для дитячих розваг важко знайти. На жаль, саме дитячих літніх заходів в нас проводиться, на думку автора, замало, і це погано. Діти найбільше потребують позитивних емоцій, особливо в такий важкий час. Але є люди, які постійно працюють для того, аби малечі та підліткам влаштовувати святковий настрій. І роблять вони це дуже вдало....

=>>>=

Літо, сонце і гори: тридцять восьма поїздка церкви «Христос є відповідь» у Карпати

Діяльність церкви «Христос є відповідь» настільки різнопланова, що писати про неї можна дуже і дуже багато. Але є напрямок, який сам по собі є унікальним. Це кількаденні поїздки в Карпати, які дають можливість їх учасникам не просто відпочити в горах, що саме по собі є задоволенням та користю, а й отримати новий стимул для життя.

Ініціатор та організатор поїздок пастор Тарас Сень дуже гарно та змістовно описує ці поїздки. Цього літа, з 16 по 20 червня, відбувся перший літній виїзд до Карпат, організований церквою «Христос є відповідь». Про те, як він пройшов, автор попросив розповісти Тараса Сеня....

=>>>=

У двох медичних закладах Рівненщини діє електронна черга на безоплатну заміну суглобів

На Рівненщині діє електронна черга на безоплатне ендопротезування – хірургічну заміну пошкодженого суглоба (здебільшого кульшового або колінного) штучним імплантом.

Ця послуга доступна у межах програми медичних гарантій у закладах, які мають договір з Національною службою здоров’я України....

=>>>=

	№320 від 29.11.2007p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477