Як сусідка чоловікові черевики переплутала

Вранці мій чоловік, збираючись на роботу, почав натягувати свої черевики, але, як не старався, нічого не виходило. Тоді зі злості бере ті черевики і до мене в кімнату з криком: “Що це за черевики, я їх не можу взути!”. А я йому: “Може, пересохли, спробуй сильніше”. Але чоловік розлютився ще більше: “Яке сильніше, у мене навіть пальці не влазять!”. Я тільки плечима знизала, мовляв, сама нічого не розумію. Чоловік не заспокоювався: “Зізнавайся, хто так спішив, що черевики переплутав? Він то мої взув, а я його не можу!”. Я почала виправдовуватися, що нікого не було, але він мене й слухати не хотів. Добре, що на роботу поспішав, а то не знаю, що було б. Узув старі черевики і пішов.

У мене вже ніяка робота не клеїться, голову ламаю, все обдумую, як таке могло статися. Але нічого не можу пригадати... Тут після обіду забігає сусідка з черевиками у руках і питає, чи в мого чоловіка є такі ж, чи вона, бува, не переплутала. Розповіла, як вчора поспішала і не побачила, що ще такі ж стоять. По дорозі помітила, що, наче взуття стало більше хлябати, але подумала, що розшнурувалось. А вранці її чоловік точнісінько так само зреагував на чужі черевики. Жінка також не зразу здогадалась. Він теж взув старі, пообіцявши ввечері розібратись. Сусідка лише після обіду згадала, що ввечері до мене заходила.

Ми довго сміялися з того, як нас чоловіки звинуватили. І ввечері, тільки чоловік увійшов у хату, я почала розповідати, що ж насправді сталося. У сусідки за таким же сценарієм з’ясовувались стосунки. І ще довго ми розповідали знайомим і тішилися з цієї кумедної історії.