Чергова виховна концепція чи підгрунтя для здорового суспільства?

- Василю Миколайовичу, під Вашим керівництвом розроблено перший в Україні навчально-методичний комплекс з основ християнської етики. Як виникла ця ідея?

- Пригадую перші роки незалежності України. Після 70-ти років панування войовничого атеїзму наш народ отримав певну релігійну свободу. Розпочався справжній релігійний бум. Ентузіасти йшли у школи викладати біблієзнавство, біблійну історію, християнство, релігієзнавство, християнську етику і низку інших релігієзнавчих курсів. У цьому поході до шкіл брали участь зарубіжні місіонери, вітчизняні священнослужителі, вчителі, пересічні люди. Було серед них чимало духовно зрілих людей, які щиро прагнули прищепити духовно-моральні цінності молодому поколінню, але траплялися й такі, які дбали лише про власні конфесійні інтереси.

Незабаром рух за духовно-моральне виховання шкільної молоді сконцентрувався на викладанні курсу “Основи християнської етики”, який був поширений переважно у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях.

Для успішного викладання Основ християнської етики були потрібні навчально-методичні матеріали. Перші посібники для цієї мети були напрацьовані в західних областях України. Водночас для них були характерні певні недоліки: всі книжки виходили невеликим накладом, мали деяку конфесійну заангажованість, для них була притаманна слабка методологічна основа, невисокий поліграфічний рівень, а головне, що жоден з них не мав грифу Міністерства освіти України. Порівняння посібників з основ християнської етики і підручників для школи з інших предметів було не на користь перших. Шкільні курси з історії, іноземної мови та інших предметів мали у своєму розпорядженні навчально-методичні матеріали для вчителя й учня. Виконані вони були у кольорі, відповідали усім санітарним та поліграфічним вимогам, мали належний наклад, державну підтримку у формі грифу МОН Ук-раїни. Це протиріччя хтось мав усунути. Але хто? Відсутність підруч-ників в Україні з основ християнської етики свідчила про те, що в державі немає жодної людини, яка сама могла б підготувати сучасний конкурентоздатний підручник, який би задовольняв вимоги християнських конфесій і МОН України. Ми в Острозькій академії взялися за цю роботу. Але вирішили підготувати не лише підручник для учня, цілий комплекс дидактичних матеріалів для вчителя та учнів, не гірший, а, по можливості, й кращий за інші предмети.

- Яким був шлях для здійснення поставленого завдання?

- Реалізація цієї ідеї не була легкою. По-перше, слід було сформувати авторський колектив. Для цього членів колективу довелося шукати по всій Україні. Ними стали вихідці з чотирьох регіонів України, які належать до різних християнських конфесій. Ін-шою проблемою стали пошуки видавництва, яке б могло реалізувати творчий задум авторського колективу. Виконати цю нелегку працю змогло видавництво “Літера”, що знаходиться у Києві. І, нарешті, ще одним важливим завданням у процесі реалізації ідеї з навчально-методичним комплексом стали пошуки коштів. Звернення до державних релігійних організацій не дало результатів. Єдиний, хто фінансово підтримав видання основ християнської етики для 5-их класів, став Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, який виділив грант на 50 тисяч примірників.

- Чому Ви побачили необхідність у християнському вихованні учнів?

- Після проголошення незалежності України і створення Української держави комуністична виховна ідеологія була відкинута. Але натомість вітчизняною педагогічною наукою не було запропоновано нічого радикально нового. Чи не тому покоління, народжене в 90-х роках минулого століття, дехто називає “втраченим поколінням?”

Процес виховання не терпить вакууму. Якщо ж він з’являється, то має бути чимось заповненим. Що могло протистояти засиллю телебачення, Інтернету, масовій рекламі алкоголю, поширенню наркоманії, раннього статевого життя серед молоді? Звичайно ж, християнські моральні цінності, ефективність яких перевірена вітчизняним і зарубіжним досвідом.

- У чому полягає потенціал християнських моральних цінностей?

- По-перше, в тому, що вони спільні для всіх християнських конфесій, жодна з яких не буде заперечувати проти десяти заповідей, заповідей любові чи заповідей блаженств. По-друге, християнські моральні цінності є вічними, незмінними, не залежними ні від історичної епохи, ні від держави, ні від людини. І, по-третє, вони спрямовані на розбудову і корекцію духовного світу людини, поведінка і характер якої є наслідком, проявом і результатом рівня її духовності.

Тому в сучасних умовах, коли проти молодої, морально нестійкої людини кинуто небачені досі деструктивні сили у вигляді теле- та Інтернетпродукції, секспродукції, деструктивної музики, алкоголю, наркотичних засобів, християнське виховання є єдиним ефективним засобом.

- Понад 10 років християнська етика практикується у загальноосвітніх школах. Що досягнуто за цей період?

- Буду говорити лише про те, до чого причетний особисто. Проведено 15 міжнародних науково-практичних конференцій, Всеукраїнських нарад та семінарів під загальною назвою “Виховання молодого покоління на християнських моральних цінностях у процесі відродження України”. Зроблено серйозні кроки для підготовки вчителів та викладачів християнської етики. З цією метою ліцензовано та акредитовано спеціальності “релігієзнавство” та “богослов’я”. Підготовлено сотні вчителів християнської етики, які працюють у всіх регіонах України. Це зазвичай зрілі, віддані ідеї духовного відродження України люди, представники різних конфесій.

Разом з Українським Католицьким університетом укладено програму з основ християнської етики для 5-6-х класів, яка була схвалена представниками 9-ти християнських конфесій та підтримана МОН України. Схвалено навчально-методичний комплекс для 5-6-х класів загальноосвітньої школи з основ ХЕ. До складу комплексу для кожного класу входить підручник для учня, хрестоматія та робочий зошит. Підручники мають гриф МОН України.

Нами проведено низку соціологічних досліджень, які підтвердили високу ефективність основ ХЕ як навчального предмету. Надано допомогу в організації викладання основ ХЕ колегам Волинської, Одеської, Черкаської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Запорізької, Донецької областей та АР Крим. Налагоджено роботу курсів для вчителів з основ ХЕ з метою підвищення їх кваліфікації. Створено методичні об’єднання вчителів з основ ХЕ в районах Рівненської та інших областей України, обладнано кабінети християнської етики в низці шкіл.

Ось такі головні підсумки викладання основ ХЕ за ці роки. Головне, що цей предмет інтегрувався в ЗОШ України. Для його викладання підготовлена відповідна інфраструктура, він завойовує повагу в українському суспільстві.

- Які труднощі виникають у впровадженні християнської етики в ЗОШ?

- Сказати, що ХЕ викладається у всіх школах України, не можна, адже вона охоплює всі або більшість шкіл лише у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. А ще залишається 21 область та АР Крим. Тому наші зусилля спрямовані на те, щоб допомогти іншим регіонам у запровадженні цього вкрай важливого курсу. Паралельно працюємо над поліпшенням кадрового забезпечення, над навчально-методичною базою, програмним забезпеченням, пошуком коштів для видання навчальної літератури.

Основна проблема, напевно, полягає в тому, що курс “ОХЕ” ініційований знизу, від громадськості. Державними чиновниками він наразі не заперечується, але й допомоги особливої немає. Тому все потрібно робити самотужки, а велика державно-бюрократична машина з її МОН, обласними інститутами, керівництвом шкіл залишається ніби осторонь. З одного боку, це добре, - адже не заважають, а з іншого - виникає багато проблем, бо на себе доводиться брати чимало завдань.

Чинять опір представники інших релігій, та й самі християнські конфесії не мають тієї єдності у питанні ХЕ, яка б мала бути. Словом, труднощів вистачає.

- Чи є можливість зробити предмет “ХЕ” обов’язковим, а не факультативним?

- Теоретично - це можливо. Але ж знову-таки все залежить від стану українського суспільства, підготовленості до викладання ХЕ. Уявіть, що з 1 вересня 2009 року у всіх школах України основи ХЕ вводяться як обов’язковий предмет інваріантної частини навчального плану. Відразу виникає низка проблем, як от: чи всі батьки захочуть, щоб їхні діти вивчали цей предмет; чи в кожній школі є підготовлений вчитель ХЕ, чи є достатньо підручників. Думаю, що далеко не всюди ці питання будуть відразу розв’язані позитивно, а це означає, що ХЕ має вводитися поступово, там, де виникли для цього передумови: де батьки написали заяви і підтримують ХЕ, де є підтримка дирекції школи, де є підготовлений вчитель і підручники. Тому я, щиро прагнучи, щоб ХЕ була в кожній школі, наразі виступаю за еволюційний характер цього процесу, адже в іншому випадку буде дискредитація предмету.

- Яке Ваше бачення співпраці факультету з церквами, громадськими організаціями, різними структурами, які ведуть роботу серед дітей та молоді?

- Однозначно позитивне. Більше того - що ширше громадськість буде залучена до процесу викладання основ ХЕ, що глибше усвідомить його важливість, що системніше буде діяти, то буде краще. Власне, широка співпраця Острозької академії з конфесіями, різними структурами, які працюють з дітьми, і є запорукою усіх більш-менш відчутних результатів нашої праці. Так, ми завжди погоджуємо наші програми з представниками різних конфесій, серед рецензентів і критиків наших підручників також представники різних конфесій. Крім того, ми черпаємо багато ідей та матеріалів, які напрацьовані в недільних школах, переосмислюємо їх і творчо використовуємо.

Але якою може бути конкретна співпраця між Національним університетом “Острозька академія” і тими конфесіями та організаціями, які щиро прагнуть добра нашим дітям та державі?

1. Участь у численних конференціях, які постійно проходять в Острозькій академії. Саме на таких конференціях актуалізуються і поглиблюються різні проблеми викладання основ ХЕ.

2. Острозька академія активно допомагає у підготовці педагогічних кадрів з ХЕ для шкіл та вищих навчальних закладів. Тут випускники отримують державні дипломи “бакалавра” та “магістра” релігієзнавства, “магістра богослов’я”. Крім того, Острозька академія проводить курси підвищення кваліфікації та перепідготовки для вчителів ХЕ у різних регіонах України з виїздом на місця.

3. Іншою сферою співпраці може стати підготовка посібників та підручників для шкіл та вищих навчальних закладів. Тут сфера діяльності і співпраці дуже широка, адже слід ще багато працювати, щоб забезпечити усіх учнів 1-7-х класів дидактичною літературою. На закінчення скажу, що курс “Основи християнської етики” володіє великим духовно моральним і виховним потенціалом. Він носить міжконфесійний характер, сприяє релігійному порозумінню та формуванню високоморальної та патріотично налаштованої молоді.

ЖУКОВСЬКИЙ Василь Миколайович - доктор педагогічних наук, професор кафедри лінгвістики Національного університету “Острозька академія”, декан гуманітарного факультету. Василь Жуковський - автор більше 70-ти праць з методики викладання іноземних мов, історії педагогіки України та США, проблем духовно-морального та морально-етичного виховання молоді.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: