Заступник начальника інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Рівненської облдержадміністрації Надія ГАБІНЕТ розповіла, що у Рівненській області нараховується 660 молокоприймальних пунктів. З них лише 321 обладнаний холодильниками. Решта пунктів прийому молока розташовані у дворах “кмітливих” підприємців.
“Найкраще збирають молоко у Дубнівському та Радивилівському районах”, - говорить пані Надія. Це й не дивно, адже ці міста мають власні молокозаводи. Що ж лишається іншим?
Хоча сезон збору молока у розпалі, сільський виробник ледве зводить кінці з кінцями. Бідкається, що такий бізнес не вигідний ні йому, ні його родині, і вже вкотре обіцяє собі, що наступного року позбудеться своєї корівки.
Спеціалісти ОДА зізнаються, що всі приймальні пункти Рівненщини, а особливо тіньові, контролювати не можуть. Тим більше, що їхній апарат веде лише “паперову” роботу із договорами. Селянину пропонують документ - контракт, у якому вказується договірна ціна, про яку домовилися обидві сторони. Так що нарікати на когось у такій ситуації важко. Людина, як з’ясувалося, сама погоджується на такі умови.
Про проблему здачі молока можна говорити довго, адже цінова політика цього питання й досі не врегульована нашим законодавством. Тому сільський виробник має лише два варіанти: погоджуватися на низьку ціну чи вживати все молоко самому.