- Він ще як тверезий, - пригадує Світланина мати Марія Павлівна, - то ще нічого, а як вип’є… Донька була вагітна від нього і в жовтні-листопаді мала народжувати. Якось Світлана зізналася, що він їй погрожував, мовляв, вб’є та закопає її разом із дитиною…
У селі також не вірили у щирість почуттів цієї пари. Та Світлані й Сергієві було байдуже. Зустрічалися далі. А минулої п’ятниці, попри усі заборони матері, молодий кавалер знову з’явився на порозі оселі.
- Він прийшов, приніс пакет, - зауважує Марія Павлівна. - Забрав Світлану і рушив із нею до ставу. Відтоді я її більше не бачила… Траплялося й раніше, що донька на два дні зникала. Тому думала, що вона от-от повернеться. Лише в понеділок пішла в сільраду. Як з’ясувалося, Сергія також знайти не можуть.
Власне, після того, як вранці до сільського голови Володимира Ткачука звернулися сестра та мати Світлани, і розповіли про її зникнення, він відразу зателефонував до дільничного інспектора міліції Острозького МВ Олександра КОЦЮБАЙЛА. Вже за годину у сільраді дізналися, що Сергій наклав на себе руки… Молодика знайшли у власному хліві. А невдовзі і Світлану…
- У чергову частину Острозького міськвідділу надійшла інформація про самогубство жителя с.Почапки Острозького району, - розповідає начальник Острозького МВ Микола БОНДАРЧУК. - У хліві, де повісився молодий чоловік, знайшли записку зі словами: “Світлана біля контори під мостом. Всім пока”. Бездиханне тіло жінки із переломом шелепи та саднами на спині й справді знайшли під мостом - у трубі.
Найімовірніше, що, злякавшись осуду людського, Сергій сам вирішив постати перед судом Божим, залишивши по собі швидше “явку з каяттям”, аніж прощальний лист із розкаянням.