Особливість цих перегонів у тому, що фактично ніхто із серйозних грав-ців на політичній шахівниці Рівненщини до них не готовий. Вибори до рад (крім сільських та селищних) пройдуть за партійними списками. У свою чергу, всі більш-менш “живі” партії зайняті президентською кампанією. Щоправда, це поки що не дуже хвилює самих партійців - до другого туру виборів ґаранта конституції дійдуть лише двоє кандидатів, і тому решта штабів матимуть час, щоб провести підготовку до місцевих виборів. Можливо, так воно і буде, але не виключений і той варіант, коли кандидати, що набрали в першому турі хоча б кілька відсотків, почнуть підтримувати одного з фіналістів кампанії, і їх штаби в регіонах продовжать працювати. За таким сценарієм, і, враховуючи очікувану велику паузу між двома турами президентської кампанії, зіграти хоч якусь вагому роль в баталіях за крісла в місцевих радах частині партій просто “не світить”.
Таким чином, зростає роль майбутніх “іменних” блоків та невеликих партій, які мають на місцях енергійних лідерів і, що головне, незадіяних у президентській кампанії.
“Іменні” блоки добре себе проявили на виборах до Київради, і слід очікувати, що цей досвід використають і в нас. В області є добрий десяток діячів, які можуть сформувати свої списки до рад і дати їм своє ім’я. Переговори про формат таких політичних утворень вже йдуть, хоча і без особливого галасу та метушні. Можливо, це й добре для майбутніх рад, хоча небезпека програти у них також є. Як сприйме виборець нову для області схему - невідомо, і навіть рейтинг лідера ще не гарантує пристойного результату блоку. Маленькі партії, які мають шанс провести своїх представників до рад, теж знаходяться не в дуже доброму становищі. У першу чергу - фінансовому. Не секрет, що у зв’язку з ослабленням центральної влади у країні привабливість обласних та міських депутатських мандатів різко зросла, а з нею і вартість виборчої кампанії. Таким чином, партійній організації без належного фінансового ресурсу на виборах отримати прохідний бал буде дуже важко...