Ні, таки дійсно кепські справи в Ющенка, якщо його взявся захищати одіозний в творчому середовищі “вічний” нардеп Кендзьор, добре знаний в минулому кучміст і палкий прихильник режиму Леоніда Даниловича. Недаремно ж пасіонарна дисидентка і громадський діяч Ірина Калинець колись вліпила пану “Спортсмену” (кадебістське псевдо Кендзьора) публічного ляпаса за любов до Кучми. Помаранчевий вир прибив колишнього профспілкового боса до берега Ющенка, і Кендзьор вчепився в гаранта, мов вош в кожуха, що й не дивно, бо жодна інша поважаюча себе політична сила не візьме до своїх лав цього блазня, одне ім’я якого викликає в справжнього інтелігента блювотний рефлекс.
Компанію йому склав не менш одіозний і малоавторитетний в творчому середовищі нечистий на руку колишній комісар будівельних студзагонів Володимир Парубій, яким рухає не любов до Ющенка, а меркантильне бажання зберегти в майбутньому депутатський мандат для сина Андрія. Свого часу Парубій-старший на кухні був помітний як нищівний критик гаранта, але вмить стулив рота, як тільки родині виписали депутатське посвідчення.
Список галичанських симпатиків Ющенка нагадує витяг з реєстратури пацієнтів геронтологічного центру. Восьмий десяток розміняли вже згадувані Кендзьор і Парубій, дев’ятий десяток - М. Голубець, Б. Возницький, Л. Сеник. Ці релікти галицького бомонду раптово пройнялися батьківською любов’ю до блудного сина і почали рятувати рейтинг президента, що нині впав нижче плінтуса. Ой тяжка це робота - тягнути бегемота з болота! Жодна сила не витягне Ющенка з політичного болота, до якого він сам себе увігнав по саму шию. Львівські старці в маразматичному забутті не здатні второпати, що їх протеже вже давно почав пакувати валізи на Банковій, бо ж безславно протринькав префернції і бонуси, дані йому українським народом на Майдані, зрадив і здав гуртом та вроздріб усіх вчорашніх соратників, залишивши біля себе захланну мамочку - Віру Іванівну.
Тим часом молоді львівські інтелігенти відкрито глузують з потуг новоспеченого геронтологічного оргкомітету будь-якою ціною вибілити й зберегти режим сумлінного учня й продовжувача справи Кучми - політичного банкрута й невдаху Ющенка. Вони, молоді, справедливо вважають, що львівські старці не повинні обирати їм майбутнє на найближчі п’ять-десять років, це виключна прерогатива покоління, що впевнено заявляє про себе у третьому тисячолітті.
Тіні з минулого не повинні турбувати майбутнє.
Особову справу Ющенка і його львівських старців-адептів вже чекає пил в історичних архівах.