Одного радісного дня в її сусіда Грицька справляли весілля. Його донька Наталка виходила тоді заміж. І саме в цей день корові баби Мотрі “захотілось до бичка”. Тож змушена була того дня вести свою Лиску на побачення з колгоспними бугаями.
З тих веселих пір минуло чимало часу. Але той час все більше і більше насторожував бабу Мотрю, особливо, коли дивилася на свою корівку. І, одного разу, не витримавши, ледве не з плачем, прибігла до сільського ветлікаря.
- Ой, лишенько! - застогнала баба Мотря. - Щось не те, Іване, з моєю коровою. Водила до бугая в той самий день, як в сусіда Грицька весілля було. То його донька вже хлопчика має, а моя Лиска про телятко навіть і не думає.
Коли про цю розмову довідались у селі, то довго з жартів у людей не сходило ім’я баби Мотрі і її корови. А деякі люди і по цей час на весіллях сміються, приказуючи молодятам: “Дивіться, не тягніть з дітьми, як корова баби Мотрі!”