Не святкове свято

Травень нинішнього року видався аж надто багатим на свята: до Дня (точніше двох днів) солідарності трудящих, Дня Перемоги додалась ще й Трійця. Можливо це й добре, однак на цей місяць припадає ще одне свято, яке будуть відзначати тисячі нинішніх і десятки тисяч колишніх працівників “РівнеАзоту” - День хіміка. Ще кілька років тому воно викликало б радість та гордість - як не як “Азот” залишився єдиним великим промисловим підприємством регіону, яке пережило розпад СРСР і змогло адаптуватися до нових економічних реалій. Не просто вижити, а працювати ритмічно і забезпечувати нормальні надходження до бюджету та “годувати” значну частину працездатного населення краю.

Однак, минулий рік показав, що у нинішніх умовах великі підприємства незахищені від зміни правил гри у нашій державі. Підприємство зупинялося і лише завдяки героїчним зусиллям його керівництва, громадськості, депутатів і тодішнього губернатора Віктора Матчука вдалося якось владнати ситуацію. Однак наскільки вона є стабільною - великий знак питання.

Про ситуацію, довкола долі наших промислових гігантів, змушує замислитися і нинішній бюджет, який тільки минулого тижня був прийнятий обласною радою. Фактично Рівненщина, як і вся Західна Україна є дотаційним регіоном і ми залежимо від допомоги з державного бюджету. У той самий час, промисловий Схід держави є головним донором цього самого бюджету. Факт не веселий, навіть за умови, що така ситуація склалась багато десятиріч тому. Що ж робити? Напевно, єдиним шансом вийти із постійної залежності області від субсидій з державного бюджету є усвідомлення громадськістю, депутатами місцевих рад і виконавчою владою того, що без відродження великої промисловості, будівництва та реконструкції діючих виробництв майбутнього у області немає. Сільське господарство та торгівля не дозволять забезпечити нормальне функціонування соціальної інфраструктури, підтримувати, навіть на нинішньому рівні, комунальне майно та працевлаштувати людей. На жаль, поки що, особливих зрушень у напрямку нової індустріалізації в області не видно. Планів досить багато, але нових виробництв - обмаль. Так що будемо сподіватися на те, що хоча б ті підприємства, які є в області будуть і надалі якимось чином функціонувати, а працівників “РівнеАзоту” вітаємо з професійним святом і бажаємо, аби наш останній промисловий гігант більше не зупинявся.

27.05.2010

Володимир КОНЄВ

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1226 від 03.02.2026p.

Перший ювілей пастора з Рівного

Пастор церкви "Христос є відповідь" Тарас Сень розповідає про свою місіонерську діяльність, який виповнилося п'ять років:

...

=>>>=

	№450 від 27.05.2010p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477